"Прогресивні українські школи вже мають комп’ютерне забезпечення, є багато виробників, які вже працюють зі школами. Зараз Міністерство освіти з одного боку анулює всі сертифікати, які видавалися раніше, з іншого боку - організовує тендер, який спеціалісти кажуть, далеко не по найсучасніших технологіях, є всі ознаки того, що цей тендер організовується під наперед відомого виконавця, є всі ознаки того, що це може бути корупційна історія", - переконаний народний депутат України Андрій Шевченко.

Технічні сертифікати, за якими Міносвіти хоче придбати техніку, здебільшого описують чомусь застарілі моделі, - кажуть експерти. Крім того, відомство з невідомих причин ігнорує напрацювання президентського проекту "Відкритий світ", що теж передбачає комп'ютеризацію учнів.

В Інституті інноваційних технологій про тендер не знають

"Ну, на жаль, ми до цього тендера, на жаль, недотичні і про нього дізналися нещодавно, тому що очевидно, що було б добре, якщо б скажімо обладнання закуповувалося під наші вимоги, які ми, скажімо, ставимо. Мені кажуть, що, на жаль, там не прислухалися до наших побажань чи до наших, скажімо, нашого проекту", - вважає директор ДП "Відкритий світ". Ігор Курус.


Компанія-розробник технічних сертифікатів на потребу Міносвіти, про тисячу комп'ютерних комплексів ні сном, ні духом. А у самому міністерстві корупційної складової у такому проекті не вбачають.

"Так, а за 100 мільйонів на що ми їх потратимо? На десятки тисяч комп’ютерів і нетбуків для всіх сиріт старших класів!" – заявив міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник.

Найбільш "непрозорі" тендери - у енергетичній сфері

Освітянські закупівлі - крапля в морі. Чи не найбільш закриті тендери проводять у енергетичній сфері. Експерти зауважують - у державних енергетичних компаніях майже всі тендери відбувається за закритою схемою і для обраних.

"У непрозорих тендерах запідозрили і НАК "Нафтогаз України". Експрети переконують - керівництво компанії замовило собі наддорогий моніторинг ринку нафти та нафтопродуктів. Відтепер одна з приватних структур, наприклад, за цінами на бензин слідкуватиме у 15 разів дорожче, аніж це могли зробити конкуренти", - каже журналіст Ольга Кучер.

У компанії ЮПЕКО, яка і моніторитиме ринок, за 355 тисяч гривень, такі заяви експертів назвали замовними і від коментарів відмовилися. Попри це не заперечують - компанію свого часу очолював Костянтин Бородін, нині чинний заступник директора департаменту нафтогазової промисловості та альтернативних видів палива профільного Міністерства.

"Було б дивно, якби будь-який тендер, який присвячено моніторингу паливного ринку виграла будь-яка інша компанія, аніж ЮПЕКО. Жодна з компаній, яка дійсно веде моніторинг ринку нафтопродуктів не була повідомлена про те, що існує якійсь тендер про моніторинг", - повідомляє експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Експерти: результат таких тендерів відомий наперед

Сергій Сапегін очолює центр, що теж займається моніторингом ринку нафти та нафтопродуктів. Заявки на участь у тендері не подавав. Переконує - тому що результат відомий наперед.

"Тут виникає низка запитань, які в Україні не вирішені, тобто, треба сформулювати, що таке моніторинг, які до нього вимоги, яку інформацію компанія повинна надавати і з якою періодичністю, якщо все це буде обумовлено, тоді можна виходити на вартість, на остаточну вартість, однак в будь-якому випадку це буде все одно рівень цін нижчий, ніж той який вийшов в результаті тендеру", - каже керівник науково-технічного центру "Псіхея". Сергій Сапегін.

Фахівці натякають - попри те, що існують куди авторитетніші компанії, влада сьогодні неабияк зацікавлена саме у зручному, а не об’єктивному оцінюванні ринку.

"Вибудувалася пірамідальна дуже жорстка система і уже серйозно контрольована система, серйозно контрольовані любі потоки, які сьогодні ідуть через бюджет, через бюджетні структури, через білябюджетні організації, я маю на увазі, державні підприємства або там, де держава володіє там контрольним пакетом чи 100% пакетом акцій", - вважає експерт з енергетичних питань Валерій Боровик.

НАК "Нафтогаз" переживає нині не найкращі часи - на кінець року його очікує дефіцит у майже 12 мільярдів гривень. У такий кризовий час компанія платить за інформацію, більшість якої можна знайти у вільному доступі в інтернеті.