У той же час, голова уряду Микола Азаров пояснює збільшення від'ємного зовнішньоторговельного сальдо України передусім зростанням економіки. За його словами, лише на третину збільшення обсягу імпорту обумовлене подорожчанням імпортних енергоносіїв.

"Дві третини - це споживчі товари. Значить, наші люди стали більше купувати імпорту, більше витрачати, а це означає, що у нас і в цілому роздрібний товарообіг виріс за минулий рік на 13%, а січень ще вищий, але це означає, що реальні доходи населення у нас виросли, а не впали, як деякі наші критики говорять. Якщо доходи населення впали, то за рахунок чого у нас виріс так імпорт?" – каже прем'єр-міністр України Микола Азаров.

За даними Держкомстату, у 2010 році від'ємне сальдо України при торгівлі товарами перевищило 9 млрд. доларів, що на 4 млрд. більше за показник 2009 року. Україна експортувала товарів на 51 млрд. доларів, а імпортувала на 60 мільярдів.

За оцінками Нацбанку, погіршення стану зовнішньої торгівлі не становить загрози для фінансової стійкості країни, оскільки дефіцит повністю покривається притоком прямих іноземних інвестицій. Проте, експерти вбачають в зростанні імпорту негативну для України тенденцію. Оскільки подальше зростання обсягів імпорту свідчить про те, що Україна так і не скористатись фінансовою кризою для перебудови економіки, і тому як і раніше продовжує експортувати сировину, та купувати за кордоном готову продукцію.

"Структура економіки нажаль за останні роки не змінилася. Це добре видно на експортному секторі. Тому що п’ятірка найбільших експортних товарів, товарних груп, в цю п'ятірку стабільно входить четвірка металів. Якщо ми подивимось більше детально на ці метали, то ми побачимо, що левова частка - це продукт з низькою доданою вартістю", - каже директор економічних програм центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.

Бодай частково компенсувати від'ємне сальдо торгівлі можна було б за рахунок експорту зернових, ціни на які стрімко зростають. Проте, квоти на експорт, введені урядом ще минулого року цьому завадили.

"У нас надлишок зерна як був, так і є на сьогоднішній день, а при сьогоднішніх цінах - це достатньо великі гроші. Я думаю, що баланс валютний був би набагато краще, якби Україні дозволяли експортувати аграрну продукцію", - каже керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник.

Та навіть збільшення експорту агропродукції не вирішить проблему кардинально. Адже в світі найбільш затребуваною є високотехнологічна продукція з високою доданою вартістю. Та за статистикою, в Україні на такі товари припадає не більше 5% експорту, ще близько 7% - надання страхових, фінансових, чи ІТ-послуг. Погіршує ситуацію орієнтація технологічного експорту переважно на ринки країн СНД. Через низку якість продукції, доступ на більш розвинені ринки практично закритий.