У Сколково російська влада створює бізнес-інкубатор для розвитку інноваційних технологій. Презентувати його можливості вітчизняній аудиторії прибув особисто президент фонду "Сколково", відомий бізнесмен Віктор Вексельберг. За його словами, аби долучитися до російської "силіконової долини", українські інноваційні проекти муситимуть відповідати п'яти стратегічним напрямкам: інформаційні технології, телекомунікації, енергозбереження, біотехнології, ядерна енергетика. Крім того до проекту обов'язково мають бути залучені молоді вчені.
“В України, можливо, є найбільше можливостей з поміж усіх інших країн реалізувати з нами якісь проекти”, - каже президент фонду "Сколково" Віктор Вексельберг.
“В більшості випадків це може проходити в формі аутсортингу, коли наші експерти просто беруться в Сколково, якщо “Сколково” виявиться успішним проектом, і працюють в Сколково – це перша можливість. І друга можливість – це просто співробітництво сколковських компаній з українськими компаніями на пряму”, - каже виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Та якщо у другому випадку українці не муситимуть перебувати у Сколково, перший варіант може посприяти фізичному відтоку вчених мізків з України до північних сусідів. Щоправда, вітчизняних урядовців це не надто лякає.
”Треба боятися не відтоку мізків і не віртуальних відтоків, а реального відтоку науки з державної політики. Зараз настільки складні питання, настільки складні проекти, що потрібно об'єднуватись всім країнам. І те, що Україні і Росії потрібно об'єднуватись навколо таких пріоритетів, як нанотехнології, ІКТ”, - каже віце-прем'єр-міністр України Володимир Семиноженко.
Зацікавитися Сколково можуть не лише вітчизняні "мізки", але й "гаманці". Адже, податкові пільги та державну підтримку проектам надаватимуть незалежно від національного походження капіталу.
”Ми вже зараз бачимо дуже багато людей, яких в Росії прийнято називати олігархами або принаймні дуже багатих людей, які вже зараз готові інвестувати в інтелектуальний капітал. І це позитивні паростки, які можуть сприяти і в Україні появі подібних проектів”, - каже завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
Такими проектами в Україні могли б стати технопарки, створені при деяких технічних вишах ще у 90-х. Проте, після того, як у 2005 році їх позбавили податкових пільг, більшість проектів почали згортати діяльність. Через несприятливий інвестиційний клімат технопарки так і не змогли залучити в науку значні інвестиції.
“Якщо буде в країні добрий інвестиційний клімат, якісний інвестиційний клімат, тоді цією “силіконовою долиною” може стати будь-який університет, будь-яка окремо взята українська компанія, яка займається питаннями техніки та технології”, - каже виконавчий директор міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
Та поки держава не створила умови для розвитку інноваційних галузей, вітчизняним науковцям доводиться шукати кращої долі у "силіконових долинах" інших країн світу.