Відтепер в Україні фінансовим моніторингом займатимуться адвокати, аудитори, нотаріуси та ріелтори, адже набув чинності закон про протидію відмиванню грошей.
Тож всі ці фахівці матимуть повідомляти у Держфінмоніторинг про підозрілі угоди, вартістю більше 400 тисяч гривень. Ідеться, зокрема, про операції купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема й земельних ділянок. Посередники переконані, що така норма не спричинить незручностей, і навпаки - допоможе клієнтам у разі потреби.
“Раніше коли розривалася угода, то покупець мав можливість отримувати тільки ту суму, яка вказувалася в договорі. А за статистикою асоціації 40% угод оформлялося за заниженою ціною. А якщо в угоді вказано реальна вартість – то покупець тепер собі поверне ту суму, яку заплатив за нерухомість”, - каже Світлана Бовсуновська.
Нотаріуси ставляться до нововведень скептичніше. Кажуть, норми закону, а саме - підстави для виникнення підозр щодо ймовірного відмивання коштів чи їх нелегального походження - прописані нечітко.
”Я цитую закон: перевірка у разі якщо у нотаріуса виникає підозра про відмивання легалізацію доходів отриманих злочинним шляхом або фінансування тероризму! Я думаю що питання є - що можна вважати фінансуванням тероризму? І чи має право нотаріус коли до нього приходить клієнт укласти угоду купівлі-продажу перевіряти на таке його? Питання є!”, - каже нотаріус Ірина Пірха.
Та законослухняним громадянам не варто боятися перевірок Держкомітету фінансового моніторингу чи правоохоронних органів, кажуть правники.
”Якщо там виникнуть якісь підозри - то можуть звернутися до правоохоронних органі аби ті в свою чергу братимуть у вас пояснення, але якщо ви просто назбирали ці гроші і не займалися якимись фінансовими операціями чи махінаціями - то такий сценарій дуже малоймовірний”, - каже юрист ЮФ "Лавринович і партнери" Роман Блажко.
Важливо, що ріелтори і нотаріуси, аби здійснювати первинний фінмоніторинг, повинні отримати відповідний сертифікат і мати у штаті спеціального співробітника. На все це може піти до трьох місяців, що, на думку юристів, може призвести до виникнення адміністративної відповідальності за невиконання норм нового закону.
”Несвоєчасне подання інформації спеціальному органу або взагалі неподання інформації і відповідальність передбачена у розмірі штрафу від 100 неоподатковуваних мінімумів - це 1700 грн. до 200 - це 3400 грн.”, - каже юрист ЮФ "Лавринович і партнери" Роман Блажко.
Відтак, незважаючи на те, що Закон вже набув чинності, суб’єкти ринку все ще очікують роз’яснень Міністерства юстиції щодо того, як себе поводити у новому законодавчому полі.