Теорія зради: чи зливає влада Маріуполь?

Як пояснили у Збройних Силах України, добровольців з "Донбасу" і "Азова" вивели з селища Широкине під Маріуполем через необхідність змінити їх на більш професійних бійців морської піхоти.

У штабі АТО наполягають, що на позиції заступила одна з найбоєздатніших військових частин ВМС ЗСУ "Морські піхотинці". Однак, до введення морпіхів критично поставилися як і добровольці, так і місцеві жителі. Останні дуже переймалися, що новенькі і ще необстріляні бійці не будуть захищати підступи до міста. Так, у Маріуполі навіть провели акцію протесту проти демілітаризації Широкиного та виведення добровольчих батальйонів з фронту.

Президент спробував заспокоїти маріупольців, у черговий раз наголосивши, що Маріуполь здавати ніхто нікому не буде.

Жителям Маріуполя я хочу сказати — Президент з вами, ЗСУ з вами, найкращі представники, зокрема десант, морська піхота, артилерія — з вами. Ніяка буферна зона до Маріуполя не відноситься,
— заявив він.

Не можна сказати, що словам глави держави одразу беззастережно повірили, але підстав занурюватися у панічні настрої поки що теж не багато.

Демілітаризація Широкиного

Як наголосили в Адміністрації Президента, до підписання угоди по буферній зоні в Широкиному українські війська залишаться там.

Спікер Адміністрації Президента з питань АТО Андрій Лисенко пояснив, що підписання Угоди про створення буферної зони означатиме відведення кожною стороною важкого озброєння від лінії зіткнення на 15 км. Підрозділи, які мають у своєму розпорядженні важке озброєння, перебувати будуть не дуже далеко і у разі необхідності швидко займуть відповідні позиції. Відведення озброєння менше 100-мм почнеться тільки після підписання і виконання угоди.

Військові наші в будь-якому випадку там залишаються, вони можуть мати на озброєнні легку стрілецьку зброю і кулемети, великокаліберного озброєння у них не буде,
— підкреслив Лисенко.

Також у рамках демілітаризації в Широкино буде обладнаний постійно діючий спостережний пункт моніторингової місії ОБСЄ та СЦКК. Вивід добровольчих підрозділів в межі демілітаризації не вписали і наполегливо продовжують називати плановою ротацією військових і закликають не панікувати з цього приводу. Однак, коли у відповідь самі бійці заявляють про не зовсім правильну реалізацію прийнятих рішень, такі заклики сприймати серйозно важкувато.

Критика

Самі добровольці свій вихід з Широкиного сприйняли вкрай негативно. Боєць батальйону "Донбас" Євген Шевченко на своїй сторінці у Facebook написав, що все це було зроблено заради здачі Маріуполя.

"Останнім часом влада з розуму сходить від того, як би їй акуратно здати Маріуполь. Особисто я не сумніваюся в тому, що Путен і Порох про все вже давно домовилися - без цього промислового портового міста "новорассія" не в змозі налагодити хоча б мінімально прийнятний рівень життя у своїх бананових республіках, а для РФ тягнути ще 1,5млн знедолених вже занадто накладно - Криму з лишком вистачає", — написав він.

Один з командирів батальйону "Донбас" з позивним Тар у коментарі сайту "24" у свою чергу заявив, що він особисто далі Маріуполя нікуди не піде.

Я з Маріуполя нікуди не піду. Я особисто, як командир 4-ої роти. Я не можу дивитися в очі мешканцям Маріуполя, коли вони бачать, що батальйон "Донбас" виводять з Ширкиного. Нікому з мого підрозділу я у цій ситуації не можу наказувати, ті, хто зі мною залишаться, зроблять це із власної волі,
— сказав він.

Луганський активіст Дмитро Снєгирьов заявив, що таким чином Україна здає свої позиції.

"Якщо українські військові відійдуть зі своїх пунктів, які за Широкиним, то тоді відкриється дорога на Маріуполь. Найближчі позиції бойовиків розташовані за півтора-два кілометри. І російсько-терористична техніка, яка зараз концентрується на маріупольському напрямку, за 30 хвилин подолає цю відстань", – переконаний він.

Розкритикували все те, що зараз відбувається, і колишні командири "Донбасу" та "Азову" Семен Семенченко та Андрій Білецький.

"Йдеться про здачу Широкиного. Півроку рашисти не могли його відбити. Потім стали розповідати про демілітаризацію, а коли там не залишилося жителів — то про буферні зони", — заявив Семенченко.

Білецький же наголосив, що питання Широкиного – це дуже вузенька частина таємних домовленостей, які були досягнуті у Мінську.

З військової точки зору, Широкине – це стратегічні висоти, які дають контроль над Маріуполем або українській стороні, або сепаратистам. Втрата контролю – це втрата безпеки міста і міста як такого,
— наголосив він.

Заради справедливості варто відзначити, що новоприбулі морпіхи вже встигли вдало і без втрат відбити першу атаку терористів. Однак робити висновок про їхню бойову ефективність поки що зарано.

Не все пропало

Втім, не все настільки погано, як може видатись на перший погляд. По-перше, проводити ротації необхідно, це визнають самі бійці.

По-друге, для того, щоб оцінити реальну загрозу Маріуполю потрібно розуміти рівень боєздатності та настрій "Морських піхотинців" та рішучість і рівень забезпечення бойовиків. Координатор групи "Інформаційне опір" Костянтин Машовець у коментарі сайту "24" запевнив, що приводів для паніки поки що нема.

Було рішення про демілітаризацію. У рамках загальних домовленостей відведуть важке озброєння. Ніяких проблем не бачу. Жодних приводів для паніки я поки що не бачу,
— сказав він.

За словами директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, з одного боку ситуація, яка склалась у Широкиному, є спробою стимулювати реалізацію мінських домовленостей. З іншого – пояснюється бажанням влади замінити добровольців на бійців регулярних ЗСУ, які будуть вірогідніше підкорюватися наказам у разі прийняття владою складних компромісних рішень.

При цьому він наголосив, що більш важливо звернути увагу на те, як саме будуть втілені у життя плани з демілітаризації селища.

Для того, аби мати гарантії, що у Широкиному завтра не з'являться сепаратисти, туди повинні бути введені підрозділи української міліції або поліції. Вони мають утримувати контроль над ситуацією. У разі, якщо відбудеться замороження ситуації, туди повинні бути введені миротворчі сили. З урахуванням відповідного досвіду інших країн йдеться про, щонайменше, 40 тисяч миротворців,
— сказав він.

Лишати ж у селищі саму лише наглядову місію ОБСЄ, за словами експерта, не можна, оскільки вона не спроможна буде ефективно впоратися із завданням і немає жодної гарантії, що "на плечах ОБСЄ туди не заїдуть сепаратисти".

Сунгуровський також розкритикував ідею про спільне патрулювання території українськими поліцейськими та представниками "ЛНР/ДНР". "Таке спільне патрулювання може бути нав'язане Україні. Наскільки воно буде ефективним? "ЛНР/ДНР" в Україні визнані терористичним організаціями. Наскільки ефективним може бути спільне патрулювання з терористами? Це буде просто крок до їхньої легалізації", - сказав він.

Вже зараз і у Міноборони відхрестились від цієї ідеї. "Офіційно заявляємо, що інтерпретація цього повідомлення з боку деяких вітчизняних та іноземних ЗМІ є недостовірною та вводить в оману суспільство. У ході виступу на телепрограмі генерал-майор Розмазнін мав на увазі лише одну з пропозицій, яку озвучили інші учасники переговорного процесу у рамках Тристоронньої контактної групи", — заявили у прес-службі відомства.

При цьому вони також наголосили, що українська сторона не погодилася на цю пропозицію.