Технологію бальзамування застосовував на більш ніж десяти тілах відомих особистостей світу. А починав все із Леніна.
“Я працював і зараз працюю по збереженню тіла Леніна. Це не одне і теж. Справа в тому, що історія збереження тіла Миколи Івановича Пирогова нараховує значно більший час - 200 років від Дня народження, 130 років після смерті”, - зауважив заступник директора Московського науково-дослідницького центру "Вілар" Юрій Денисов-Нікольський.
У лабораторії під грифом "цілком таємно" майже 40 діб російські анатоми ребальзамували тіло медика. Після чого його повернули у склеп. На процедуру витратили 200 тисяч гривень.
Вперше бальзамував тіло Пирогова на прохання дружини хірурга Петербурзький лікар Давид Видовцев 1881 року. На той час це була унікальна технологія, але процес виявився не довговічним.
“Складне завдання: треба не просто зберегти тіло як таке, а зберегти прижиттєвий вигляд, тобто лежить Пирогов в саркофазі і це дійсно Пирогов, а не хтось, не Іванов, Петров, Сидоров”, - каже заступник директора Московського науково-дослідницького центру "Вілар" Юрій Денисов-Нікольський.
1945 року Пирогова довелося ребальзамувати. А після розпаду Союзу, через нестачу фінансування, тіло взагалі не повезли до Москви.
“Було прийняте рішення, щоб запросити московських вчених лабораторії Леніна, вона тоді так називалась, запросити їх в Вінницю для того, щоб провести чергову ребальзамацію. Гроші ми тоді знайшли, запросили, з тих пір вже традиційно після 94 року кожних п’ять років, шість років максимум, проводиться чергова ребальзамація”, - сказав генеральний директор музею-садиби М.І.Пирогова Петро Гунько.
Аби побачити тіло геніального лікаря, який врятував життя самого полководця Гарібальді, приїжджають до музею-садиби десятки тисяч відвідувачів.
Рецепт бальзамації, який винайшов Микола Пирогов, для вчених не є таємницею, втім туристам його не відкривають.