- Я знаю, що останнім часом ви дуже уважно почали ставитись до звучання на сцені?
- Я постійно працюю над звуком. Я дуже довго збирав свій колектив і оскільки ми зараз працюємо в основному лише live, тобто лиже живий звук, то концерт Тіматі, це однозначно 11 людей на сцені, працюємо наживо, ніяких плейбеків, підкладок.
Все не так просто. Ми проводимо дуже багато репетицій, багато часу проводимо у репетеційних залах. Шукаємо звучання, шукаємо підхід, як правильно піднести той чи інший трек, як змусити його звучати по новому, але при цьому зберігти його старий смак, щоб усі його впізнавали. На це йде дійсно багато часу.
В нас немає шоу, костюмів, конфеті, пір’я, як то кажуть, танцюристок. Є я і моя братва на сцені, які гарантують вам міцний, хороший звук, який буде качати. Нам не потрібно шоу, головне – це ми на сцені, і ми тримаємо публіку з першої хвилини до останньої.
- Чи були пропозиції запису дуету від українських виконавців? Адже, після фіта із Снуп Догом цю планку не хочеться якось занижувати...
- Ми у свій час думали зробити трек з Ані Лорак, активно до речі. Можливо, ми у подальшому повернемося до цієї ідеї. Пропозицій велика кількість, і я вважаю, що по кількості заявок та дзвінків, що приходять до нас, я провів деяку статистику, і зрозумів, що 70% українського шоу-бізу хотіли б записати зі мною трек. Але я, на жаль, дуже порційно видаю ці спільні треки. І дуже слідкую за політикою і концептуальністю своєї музики. Тому я далеко не з кожним готовий робити трек. Якщо я вже зроблю з кимось щось спільне, то це вже буде справжня бомба, це не буде просто так.
- Чи можна вгадати, яка пісня стане справжнім хітом?
- Незрозуміло зовсім що та чому може сподобатись людям. Тобто моторика хіта мені взагалі незрозуміла, тому що спостерігаючи за нашим шоу-бізнесом, я розумію, що цей кліп і ця пісня цього виконавця не повинне крутитись на ТВ, у принципі. Але чомусь, люди за нього голосують, і він усім подобається. І навпаки, те, що мені дуже подобається, навпаки не подобається іншим. Тут дуже важко вгадати, аби десь клацнуло, зірки на небі співпали і пісня стала хітом. Повинна бути якась фішка, родзинка.
- Пам’ятаєш свою першу роботу у сфері шоу-бізнесу?
- Я пам’ятаю свій перший музичний трек. Ми спочатку дуже багато працювали, аби заробити грошей, вкласти їх і піти на студію й записати його. Коли в нас з’явились ці перші гроші ми записали перший трек.
У мене тоді був лише один куплет. Адже у нас на той час була своя банда, нас тоді було людей 5-6, і усі хотіли. Цей тут трохи почитав, інший трохи заспівав, у кожного був маленький шматочок. Але я пам’ятаю, коли ми його записали, нам його віддали вже на CD.
Я його прослухав разів 150 напевно. Я ніяк не міг повірити, як це вже мій голос лунає тут платівці... Вау! Це було щоб неймовірне. Також, як свій перший у житті кліп, я передивлявся разів 100. А зараз ми знімаємо кліп, коли затверджую монтаж, дивлюся його поспіль разів 5, аби піймати усі деталі. І потім періодично бачу його на ТВ.
Я не фанат слухати та дивитись, кайфувати від самого себе. Я в машині не слухаю свої пісні. Якщо я захожу у якійсь заклад, і одразу ставлять мої пісні, і дуже часто таке буває, я навіть розгублююсь, тому що я не хочу, аби люди думали, що я реально сам фанат себе.
- Можливо це відбувається у знак поваги, вони помітили, що ви прийшли?
- Так, можливо, але в такі моменти я ніяковію, і я прошу поставити щось інше. Я це, клянуся, на пам’ять все знаю.
- Все, що ви планували за останній час – здійснилось?
- Коли можливості зростають в математичній прогресії, то потреби розтуть в геометричній. Тому, чим більше я отримую, тим більше я хочу отримати. Всього мало. Звичайно не усі ідеї і не все, що я хотів втілилось у житті. Але ми на шляху до цього.
Постійно з’являються нові ідеї, мрії, і якійсь проекти. Виконавши одне, я одразу починаю займатися іншим, тобто закріпляю позицію там, і продовжую. Я думаю, що не настане той час, коли нічим буде зайнятись.
- Тобто ви щаслива людина?
- Якщо я не буду цим займатись, я буду займатись чимось іншим. Врешті-решт куплю собі човен і відправлюсь у навколосвітню подорож. Буду з аквалангом вивчати морське дно. Врешті-решт куплю собі літак – буду літати. Займуся вивчення Кабали, відправлюсь у Тібет. Насправді, коли мені все набридне я знайду чим себе зайняти. І стільки у світі цікавих речей, яких я ще не знаю, і про які мені належить дізнатись, що мені навряд чи буде нудно взагалі колись.
- Чи є ціна успіху, і що для вас успіх?
- Ціна успіху – це час, який безцінний. Це безсонні ночі, це постійна робота, це знаходити себе в об’єктивах камер, в постійному обговоренні, слухати масу критики, вигадувати щось нове. Ціна успіху вона велика, насправді, і дуже складно стати успішним, тому що хочуть мільйони, а виходить в одиниць.
- Що для вас гроші?
- Я знаю я витрачати гроші, як заробляти, тим більше. Час – це гроші, це так. Але щастя не у грошах, абсолютно, і навіть не в їх кількості, і не все можна купити. І час також неможливо купити, хоча в когось це виходить.
Марія Бірюкова, Телеканал новин "24"