Перед поєдинком Томаш Адамек дав інтерв'ю польському виданню "Przegląd Sportowy". Польський боксер позитивно оцінив свої успіхи в суперважкій вазі і відзначив, що гроші для нього не так важливі, як самовдосконалення і титул чемпіона світу.
-Ви вже більше року боксуєте у суперважкій категорії ...
-Я відчуваю, що розвиваюся. Я важу все ще якихось 99 кг, але вмію тепер набагато більше. Тренуючись з Роджером Бладвортом, я поліпшив пересування по рингу і пропускаю менше ударів. Я приймаю менше ударів на блок. Раніше я боксував по-європейськи. Я міг би й надалі брати все на блок, але в маленьких рукавичках це не так просто. Що б ти в них не робив - все одно півголови відкриєш.
-Важко було перебудуватися?
-Роджер стверджує, що деяких боксерів не змінити. Мені ж це вдалося, це означає, що в боксі я непогано міркую. Анджея Голоту вчили 7 років, а я з Роджером проводжую всього другий повноцінний тренувальний табір. Кажуть, я тепер більш швидкий, але самому мені оцінити це важко. Ми багато працювали над ударами в щелепу, оскільки у Маддалоні голова в бою висунута вперед і його можна на цьому підловити. З Грантом це було неможливо, бо стояв він жорстко і відхилившись назад.
-Даріуш Михальчевський сказав колись, що останній бій у році потрібен для того, щоб заплатити податки.
-Я не думаю про це. Для мене головне - йти вперед. Мені тільки що виповнилося 34, я хочу стати чемпіоном світу, значить, я не можу сидіти вдома.