ТОП-10 обіцянок опозиції
1. Умовний відлік заяв української опозиції парламенту сьомого скликання можна почати з часу передвиборчої кампанії. Тоді, керуючись лише прогнозами щодо ймовірних результатів парламентських виборів, опозиція оприлюднила одне з головних своїх завдань - оголосити імпічмент Президенту України Віктору Януковичу. Намір здійснити цей задум опозиціонери повторювали і після того, коли партії отримали зароблені на виборах місця у Верховній Раді.
2. На початку листопада минулого року в Об'єднаній опозиції заявили, що у зв’язку із фальсифікаціями на виборах вони готові визнати Верховну Раду нового скликання неповноважною. Тоді ВО "Батьківщина",ВО "Свобода" та партія Віталія Кличка УДАР розпочали безстрокову акцію протесту під стінами Центральної виборчої комісії. Серед самих опозиціонерів можна було чути голоси "за" і "проти" можливого обнулення виборчих списків на знак протесту.
3. Про ще одне зі своїх першочергових завдань опозиція заявляла неодноразово. Йдеться про звільнення політичних в'язнів - лідера опозиції Юлії Тимошенко та екс-міністра МВС Юрія Луценка.
4. Засудженої Юлії Тимошенко стосувалася ще одна гучна (і не остання) заява опозиції. 7 грудня 2012 року екс-прем’єрку Юлію Тимошенко висунули єдиним кандидатом на президентських виборах від Об'єднаної опозиції "Батьківщина". Тоді Арсеній Яценюк пояснив - Юлія Тимошенко отримає можливість балотуватись на виборах президента у 2015 році, тому що до того часу вона вийде на волю завдяки рішенню Європейського суду з прав людини.
Початок роботи Верховної Ради сьомого скликання почався з одразу декількох скандалів, які щоразу переходили у блокування трибуни, штовханину та навіть бійки. У парламенті одразу ж появились перші "тушки" - батько та син Табалови. Опозиція всіма методами намагалась перешкодити кадровим призначенням через те, що безліч депутатів голосували за своїх колег. Ще одним приводом для фізичного протистояння стала , якої принципово не дотримувались окремі депутати з більшості.
У січні перед Верховною Радою України серйозно постало питання про , за якими засуджені Юлія Тимошенко та Юрій Луценко. Це питання розглянули 11 січня, проте результатів голосування не дало. Пізніше стало відомо, що лише 75 народних обранців з 99 представників фракції "Батьківщина" проголосували за декриміналізацію статті, за якою засуджено Юлію Тимошенко.
Через погіршення стану здоров'я засудженої екс-прем'єрки знову опинилась у центрі уваги у січні цього року. Нардепи-жінки та інші народні обранці навіть приєднувались до акції непокори Тимошенко у харківській лікарні та . Для цього в опозиціонерів було начебто достатньо підписів, проте сесія так і не відбулась. Голова Верховної Ради Володимир Рибак просто не дав на це дозволу, пославшись на слова регіонала Лук'янова, який запідозрив опозицію у підробці підписів.
Замість позачергової сесії парламенту опозиціонери провели лише збори представників опозиційних фракцій. До цього нардепи від опозиції одноголосно затвердили заяву, в якій висловили недовіру голові Ради Володимирові Рибаку і оголосили про . Недовіру оголосили й Генеральному прокуророві Віктору Пшонці.
Зважаючи на непросту ситуацію після нескликаної позачергової сесії, опозиціонери пообіцяли: друга сесія парламенту відкриється лише тоді, коли у Раді наведуть лад та Для цього опозиція пропонує запровадити систему "Рада-3" зі сенсорною кнопкою. З 5-го лютого цього року робота Верховної Ради заблокована. Чи запрацює парламент 19 лютого, як це раніше обіцяв спікер Володимир Рибак, - невідомо.
