Найчастіше канатні дороги прокладають біля гір, щоб полегшити туристам підйом. Утім, і в містах можна натрапити на таку розвагу.
Хто б сумнівався, що вона є, наприклад, у багатогранному Нью-Йорку. Тамтешня канатна дорога — це спосіб дістатися до острова Рузвельта, який є частиною Манхеттена.
Річку Темзу в столиці Британії теж можна перетнути канатною дорогою. Вона — чудовий спосіб швиденько оглянути бідний на визначні пам'ятки східний Лондон. З висоти пташиного польоту можна побачити стадіон, збудований для Олімпіади-2012.
Утім, все-таки канатні дороги більш видовищні, якщо відкривають панорами природи. У цьому випадку ніколи не розчарує маршрут у Ріо-де-Жанейро. До найвідомішої скелі Бразилії канатну дорогу протягнули ще в 1912-му. Внизу — зелений ліс, на обрії — водні простори Атлантичного океану. Такою буде поїздка до Цукрової голови — найвідомішої скелі в Бразилії.
Навіть Джеймс Бонд там бився. Підйом до Цукрової голови — це майже півтора кілометра їзди в повітрі. Що цікаво: аби добратися до заповідної переправи, треба сісти у ще один повітряний трамвай, який їде до плато, звідки і стартує подорож.
Канада є тією країною, яка може нескінченно довго хвалитися краєвидами. Не дивно, що там знаходиться найдовша канатна дорога у Північній Америці. Півторакілометрова подорож закінчується на вершині гори Граус. Дорогою видно Ванкувер, хвилі Тихого океану та острови Галф. Можна проїхатися як у закритих кабінках, так і у зручних відкритих кріслах.
Найдовша канатна дорога у світі має романтичну назву "Крила Татева". Вона заховалася серед вірменських гір. Її протяжність — майже шість кілометрів. Найвища її точка проходить на висоті понад триста метрів. Повітряним трамваєм доїжджають до фантастично красивого Татевського монастиря.
