Топ-5 українських інженерів, що підкорили небо

Ігор Сікорський – київський конструктор, чиє підприємство виробляло найбільше гелікоптерів

Майбутньому інженерові польоти снилися ще з дитинства. Книги Жюля Верна, розповіді мами про Леонардо да Вінчі й привели Сікорського до Київського політехнічного інституту. Саме тут 19-річний юнак береться за створення свого першого гвинтокрила. Дні він проводить в авіагаражі КПІ, а ввечері продовжує майструвати на подвір’ї батьківської садиби. Обидві спроби чекатиме невдача – на той час ще не існувало легких двигунів великої потужності.

Читайте також: Cardiomo – український стартап, який допоможе піклуватись про своїх рідних

Сікорський розумів — ці ідеї потрібно відкласти, тому береться за літаки. У 1912 С-6 Сікорського встановлює світовий рекорд швидкості — 111 км/год. А згодом йому першому в історії авіації приходить ідея обладнати літак одразу чотирма двигунами. Так, С-22 "Ілля Муромець" стане одним з найчисленніших бомбардувальників Першої світової війни.

Перший політ Сікорського на гелікоптері

Революція 1917 року змусить конструктора емігрувати до Франції, а звідти — до США. Серед таких же емігрантів йому вдається знайти однодумців та оголосити передплату акцій майбутньої компанії. Тоді у киянина найбільше повірив композитор Сергій Рахманінов – перерахував 5 тисяч доларів. Зібравши достатньо коштів, у 1923 році засновує "Sikorsky Aero Engineering Corporation". А в серпні наступного року представляє S-29- A, що міг перевезти 14 пасажирів зі швидкістю 130 км/год.

Сікорський розумів, що інфраструктури для літаків ще не вистачає, – на всю країну кілька аеропортів, натомість є величезні водні простори, тож вирішує використати їх замість злітно-посадкової смуги. Сенсацією стане літак-амфібія S-40 та S-42, що міг перевозити 38 пасажирів на відстань до 1500 км. Це був найбільший комерційний лайнер тих часів, що під прапором "Pan American Airways" здійснював рейси до Карибського узбережжя та Південної Америки. Телевізійники гордо розповідали, що тепер усі охочі можуть оглянути екзотичні Пуерто-Рико, Гавану чи Бразилію.

Читайте також: "Дуплет" — надпотужний бойовий модуль для українських БТР

Весь цей час Сікорський не забував про гелікоптери. Його експериментальний VS-300 був настільки вдалим, що інженери навіть випустили рекламу, де пропонували американцям замість автомобілів, літати на гвинтокрилі до крамниці. Але дозволити собі такий вид транспорту могла хіба що армія США, тож у 1942 році приймає на озброєння перші серійні моделі R-4. На початку 1944 року відбудеться перша у світі рятувальна операції на гвинтокрилі, – американських моряків евакуюють із потопленого есмінця "Тернер".

Справжній бум на гвинтокрили чекатиме Сікорського після завершення війни. S-55 випускатимуть не лише у США, – ліцензії придбають ще й Японія, Велика Британія та Франція. Це був перший у світі гелікоптер, що перетнув Атлантичний океан.

Ігор Сікорський

Останнім творінням Сікорського став S-58 1954 року – військово-транспортний гелікоптер, що вміщав на борту до 16 солдатів. Цю модель закуповували армії 25 країн світу, ним перевозили президентів Ейнзерхаура та Кеннеді. У 1959 році до Білого Дому з офіційним візитом прибув Микита Хрущов. Після кількох зустрічей Двайт Ейзенхауер запросив гостя до своєї заміської резиденції за 100 кілометрів від Вашингтона. Летіти треба було гелікоптером, чия конструкція викликала мало довіри у Хрущова. Зате одразу після приземлення генсек попросив дозвіл придбати 32 моделі для СРСР, США погодили тільки 2.

Киянин подасть у відставку у 68 років, залишаючись технічним консультантом упродовж наступних 15 років. Компанія Сікорського підрахувала, що з 1944 року й до початку 2000 їхні гелікоптери допомогли врятувати понад 2 мільйони осіб.

Українець Архип Люлька створив двигуни, які дозволяли перевищити швидкість звуку

На його розробки з нетерпінням чекали творці винищувачів та бомбардувальників. Від потужності його двигунів залежало, наскільки успішною стане модель їхніх літаків. Архип Люлька першим у світі запропонував ідею двоконтурного турбореактивного двигуна, яку й у наші дні використовують у пасажирській та військовій авіації.

У 1931 році вже у статусі аспіранта Люлька переводиться до Харківського авіаційного інституту, де саме вивчали, як за допомогою гарячої пари розкручувати турбіну літака. Цю ідею конструктор відхилив: навіщо здіймати в небо масивний резервуар для конденсату, який тільки крастиме місткість та корисну вантажопідйомність.

Читайте також: Михайло Кравчук – геніальний математик, чиї роботи стали основою для створення першого комп'ютера

Інша справа – газ. От тільки й тут проблема. Він буде ефективним, якщо сягне понад тисячі градусів, але тоді не існувало матеріалів, які б витримували таку температуру. Ночами на кухні українець зі співробітниками малює ескіз нового турбогазового двигуна, якому вистачатиме й 700 градусів. Думки професорів розійшлися: хтось називає ідею абсурдною, інші ж рекомендують показати креслення у Москві.

У 1939 році Люлька 13 днів просидить у приймальні міністра, доки йому нарешті призначають зустріч о 2 ночі. Скепсис чиновника розсіюється, коли конструктор обіцяє, що з його двигуном літаки розганятимуться до 900 кілометрів за годину.

Українця одразу направляють у Петербург очолити конструкторське бюро, де команда проводить успішні випробування турбореактивного двигуна ТР-1, але це тільки початок. Незабаром конструктор пропонує вдосконалену версію – двоконтурний турбореактивний двигун, за який в квітні 1941 року Архип Люлькаі отримує патент.

Архип Люлька на офіційній зустрічі з високопосадовцями

Впровадженню нової технології спочатку завадить Друга світова, а потім й супротив інших конструкторів, мовляв, поршневі двигуни й так чудово справляються зі своєю функцією. А от інші країни не зволікали, і у 1944 році на фронті з’являються реактивні винищувачі Me-262 та Не-162 від німецьких фірм Messerschmitt та Heinkel. Партійне керівництво тепер саме йде до українця і просить підготувати реактивний двигун для експериментального винищувача Су-11.

У 1947 році літак мчатиме на висоті 5 тисяч кілометрів на швидкості 950 кілометрів за годину. З цього моменту практично всі винищувачі серії Су літатимуть на двигунах українця і за кожним творінням закріплюватимуть його ініціали.

Читайте також: Варвара Каринська – модельєрка з Харкова, яка отримала Оскар за свої костюми

Пройде лише 7 років і конструктор перевершить своє попереднє досягнення удвічі – АЛ-7Ф-1 дозволив Су-7 розвинути швидкість 2120 кілометрів за годину і встановити 4 світові рекорди зі швидкості та набору висоти.

Військове керівництво однак й далі вимагало покращувати показники. Так презентують нову розробку АЛ-21Ф3, яка за потужністю та технологіями нагадувала дітище General Еlectric – двигун J79. Втім пізніше стало очевидно: двигун українця затягував більше повітря, сильніше його стискав, і при згоранні палива виділяв більше тепла.

Остання розробка Архипа Люльки – АЛ-21Ф3

Наприкінці життя Люлька представить своє основне дітище – надпотужний двигун АЛ-31Ф, який виводив винищувач Су-27 на висоту 15 тисяч метрів за 76 секунд і забезпечував швидкість у 2,5 тисячі кілометрів за годину. Друзі розповідали, що у московській квартирі конструктора висіло 2 портрети – Тараса Шевченка та його вчителя Михайла Кравчука.

Петро Балабуєв – творець найбільших літаків у світі

У конструкторське бюро Олега Антонова він потрапить у 1954 році,– останній покладав великі надії на молодих випускників Харківського авіаційного інституту. Балабуєв яскраво серед них виділявся. Почавши з роботи у майстернях, він вже у 30 років обіймає посаду одного із заступників Антонова. Луганчанин не лише володіє конструкторським талантом, а й організаційними здібностями.

Петро Балабуєв

Коли в Ташкенті налагодили серійне виробництво "Антеїв", саме йому довірили координацію усіх процесів та випробування. Радянський союз настільки пишався новинкою, що навіть уперше наважився взяти участь у французькому авіасалоні Ле Бурже. Так, у 1965 році глядачі побачили найпотужніший турбогвинтовий літак у світі, який, до речі, таким залишається і досі.

Літак "Антей"

Перші спроби закінчуються невдачею, стає зрозуміло – зі старими технологіями літак не збудувати, потрібно модернізовувати цілу авіапромисловість: розробляють потужніші двигуни, надійнішу електроніку для штурвала, покращені властивості сплавів для крил – загалом Балабуєв координує роботу 800 залучених підприємств. На його столі лежать 540 можливих варіантів компонування літака і 36 ескізів крила – від головного конструктора чекають вказівок.У 1968 всю увагу до себе привернув Локхід C-5 "Гелексі" – американський літак, що перевершив загальну вантажопідйомність "Антея" на 100 тонн. Кремль підозрював, що цією перевагою скористаються військові для оперативного перекидання військ та озброєння, тож наказує КБ Антонова повернути радянській авіації першість. Іншими словами характеристики Антея треба було покращити удвічі, – цього разу завдання ляже на плечі Балабуєва.

Читайте також: Грім-2 – кращий ракетний комплекс України часів незалежності

1985 року Ан -124 Руслан прибуде до Ле Бурже. Знову сенсація, і знову антонівці на крок попереду. Вантажний відсік завдовжки 36 метрів та завширшки – 6 метрів, підлога зроблена з титану, тож усередині може їздити важка гусенична техніка. За 2 тижні АН-124 встановив одразу 21 рекорд, головний із яких – підйом на висоту майже 11 кілометрів з вантажем у 170 тонн.

Ан-124

Спочатку Ан-124 розглядали як підмогу для військово-повітряних сил – перекинути в гарячу точку зброю чи танки, вивезти бійців. Утім згодом перекваліфікували на "летючу вантажівку" для цивільних потреб. Були в історії Руслана й оригінальні рейси – перевезення 52 тонн золота, сценічного обладнання для Майкла Джексона і навіть слона, дельфінів та 25-метровий кактус.

У 1989 році на авіасалон у тому ж Ле Бурже Ан-225 "Мрія" прилетить із космічним човником на спині, так, аби з першого погляду світова авіаційна еліта усвідомила масштаби їхньої розробки. У відсіку завдовжки 43 метри та завширшки – 6 могли вміститися 80 легкових авто, корпус Боїнга 737, або ж 250 тонн іншого вантажу – скажімо, генератори для електростанцій і 40-метрові лопаті турбін.

Читайте також: Українська компанія, що творить революцію у кіноіндустрії – Front Pictures

Загалом "Мрія" поставить 240 авіарекордів та збереже титул найбільшого літака у світі до наших днів.Тут би можна було й відпочивати на лаврах, але перед Балабуєвим поставлять ще одне завдання – підготувати літак, який би зміг перевозити космічний корабель Буран. Цього разу розробка зайняла рекордні 3,5 роки, адже інноваційні технології, використані в "Руслані", мали ще значний ресурс для вдосконалення.

На посаді головного конструктора Підприємства Антонов Бабабуєв пропрацював 21 рік. Робота займала практично увесь час, для дружини та сім’ї залишалось небагато. Уперше в Радянському союзі конструктор скоротив для працівниць робочий день до 6 годин зі збереженням заробітної плати.

Ігор Пастернак – українець, що готовий зробити революцію у транспортних перевезеннях

Дороги, порти, залізничні колії та летовища, – усе це інфраструктура, яка вимагає величезних коштів для зведення і чималих на утримання. Пастернак запевняє, для його машин цього всього непотрібно, а отже ціна на перевезення буде значно нижчою, йдеться про дирижаблі. Так-так, ми знаємо що ви скажете – мовляв, це застаріла технологія минулого століття. Та й після масштабної катастрофи Гінденбурга у далекому 1937 році треба бути божевільним, аби взятися за таку ідею. Що ж, Пастернак себе таким і називає.