І все це при тому, що власне дитинство автора було без посмішок. Коли Всеволодові було три роки НКВС заарештував його батька – колишнього січового стрільця, далі Голодомор, а в 11 років хлопчик став свідком Другої світової війни.
Саме тому, ставши дорослим, майбутній автор страшенно захотів повернутися назад у дитинство. Вихід був один – стати дитячим письменником. Щоправда тоді він працював у видавництві, а "Тореадорів" писав після роботи, під час відпусток, і куди б не їхав – брав зі собою друкарську машинку: у потяг, на дачу чи в санаторій.
Ось так народжувалися пригоди двох непосид Яви і Павлуші, які воювали з коровою Контрибуцією, співаючи при цьому арію з опери "Кармен". Вони рили під сараєм метро, і ніяк не могли вибратись із кукурудзяних полів.
Читайте також: 400 мультфільмів від студії "Укранімафільм"
Утім згодом автор зізнається, що така дитяча безпосередність була не всім до вподоби. На Нестайка писали грубезні доноси. Мовляв, герої не надто радянські, бо закохуються, отримують двійки та провалюють екзамени.
І тим не менше, популярність книги зростала з кожним днем, а в 1965-му році пригоди вийшли на екран. Стрічка отримала гран-прі в Німеччині, першу премію в Австралії. Для показу її закупили 72 країни світу. Наповнюючи свої твори гумором, Нестайко мріяв, аби діти росли в аурі оптимізму, а у школах ввели урок сміху, і щоб держава нарешті звернула увагу на дитячу літературу.