27 листопада 2025 року російський пілотований корабель "Союз МС-28" успішно стартував з Байконурського космодрому та доставив двох космонавтів і астронавта NASA на Міжнародну космічну станцію (МКС). Політ пройшов у штатному режимі: екіпаж (космонавти Сергій Кудь-Сверчков і Сергій Мікаєв та астронавт Крістофер Вільямс) швидко прибув на орбіту і пристикувався до МКС.

Однак невдовзі після старту виявилося, що на землі сталася аварія – стартовий майданчик зазнав пошкоджень. Це єдиний активний майданчик для запусків космонавтів у Росії, і його вихід з ладу тимчасово позбавив країну можливості відправляти людей у космос вперше за понад 60 років. 24 Канал розповідає, які наслідки це матиме для Росії.

Інцидент трапився на стартовому комплексі 31/6 космодрому Байконур на території Казахстану, орендованій Росією, – саме звідси з 2020 року здійснюються всі пілотовані та вантажні пуски до МКС, після того, як старіший майданчик №1 ("Гагарінський старт") було виведено з експлуатації через брак коштів на модернізацію.

Запуск 27 листопада зовні пройшов нормально, але під час відокремлення ракети на самій пусковій установці сталося руйнування. За даними видання Ars Technica, у момент зльоту ракети зламалась та впала вниз важка металева конструкція – так звана кабіна обслуговування, розташована під стартовим столом. Ця приблизно 20-тонна платформа, яка використовується для доступу інженерів до двигунів нижнього ступеня, повинна була перед запуском від’їхати у спеціальну нішу, проте, ймовірно, не зафіксувалася належним чином.

В результаті платформа опинилася у вогневій ямі (газовідвідному каналі) і була зруйнована полум’ям ракети. На кадрах після старту було видно обвуглені фрагменти металевих ферм у шахті стартового стола, що підтверджує версію про руйнування кабіни обслуговування.


Стартовий майданчик до аварії / Кадр з трансляції Роскосмосу

Пошкодження, завдані стартовому столу, є серйозними. Російські офіційні органи спершу не розкривали деталей – невідомо, які саме елементи конструкції постраждали, чи що стало причиною збою. В повідомленні державної корпорації Роскосмос лише зазначено, що під час стандартного післяпускового огляду було виявлено "пошкодження ряду елементів стартового комплексу", стан комплексу оцінюється.

Там же уточнили, що виникнення пошкоджень після запуску – не екстраординарне явище, адже подібні інспекції "є обов’язковими у світовій практиці", пише одне з росЗМІ. Представники Роскосмосу відразу запевнили, що "всі необхідні резервні елементи" для ремонту наявні, і пошкодження будуть усунені "незабаром". При цьому конкретних термінів або характеру ремонту вони не назвали, наголосивши лише, що сам запуск пройшов "без зауважень", а екіпаж успішно дістався орбіти.


Після аварії / Кадр із трансляції Роскосмосу

Втім ситуація виглядає як надзвичайна. За інформацією Ars Technica, очевидці з місця події підтвердили, що під час старту з майданчика 31/6 справді відбулося падіння великої платформи в оглядову шахту. Якщо це сталося через неналежно прибрану кабіну, інцидент може бути наслідком технічного збою або людської помилки при підготовці пуску.

Ще під час прямої трансляції було видно: перед стартом шахта під ракетою була порожня, а по завершенні – заповнена уламками. Таким чином, очевидно, що ключовий компонент стартового стола було зруйновано. Це автоматично ставить під сумнів можливість використання комплексу для подальших запусків, допоки його не відновлять.

Реагуючи на надзвичайну подію, російська сторона традиційно намагається применшити довгострокові наслідки. Пресслужба Роскосмосу в офіційних повідомленнях наголосила, що запуск пройшов успішно, а виявлені пошкодження будуть оперативно "усунені в короткі строки". За їхніми словами, запасні частини для ремонту є в наявності, тож відновлення інфраструктури – питання найближчого часу. Водночас конкретних деталей – який саме вузол зламався і чому – не повідомляється.

Офіційні особи підкреслюють, що подібні пошкодження траплялися і раніше, і що сам комплекс має великий запас міцності.

Читайте також Китайські супутники над Україною під час ракетних ударів: як Китай допомагає Росії розвідданими з космосу

Незалежні експерти та оглядачі, зокрема в західних медіа, налаштовані скептичніше. Вони відзначають, що майданчик 31/6 є вкрай критичним об’єктом для російської космонавтики, адже інших активних "людських" стартів у Росії немає. Російський "популяризатор" космонавтики Віталій Єгоров назвав цю подію безпрецедентною:

Фактично з цього дня Росія втратила здатність запускати людей у космос – такого не траплялося з 1961 року,
– написав він.

На його думку, тепер доведеться якнайшвидше ремонтувати цю пускову установку або ж модернізувати резервний майданчик. Фактично, одна аварія поставила на паузу всю російську програму запусків до орбітальної станції.

А ось дарма ми критикуємо Роскосмос, на шляху до відкритості та клієнтоорієнтованості він у свої трансляції включив мальовничі зйомки з дрона. Тепер можна під новим ракурсом побачити підготовку ракети до старту, сам пуск ракети, або, наприклад, величезний елемент стартового столу, який вирвав ракетний струмінь при старті. Ситуація насправді серйозна, оскільки Роскосмос має єдиний стартовий стіл, який використовується за програмою МКС, а в майбутньому мав використовуватися для пусків до Російської орбітальної станції. Уламками видно, що ремонт не на один тиждень, і це може серйозно вплинути на програму постачання Російського сегменту МКС,
– пише Єгоров.

Найбільш негайний наслідок аварії – перерва в графіку польотів на МКС. Щойно прибулий екіпаж "Союзу МС-28" замінив космонавтів попередньої експедиції, тож новий пілотований запуск не був потрібен принаймні протягом найближчих шести місяців. Однак уже 19 – 20 грудня 2025 року планувався запуск вантажного корабля "Прогрес" для доставлення припасів на станцію – цей пуск майже напевно доведеться відкласти.

Подальший розклад польотів залежатиме від того, як швидко фахівці зможуть полагодити стартовий стіл. За даними Space News, наступна ротація екіпажу на МКС була запланована на липень 2026 року. Якщо до того часу російський майданчик не відновлять, вирушення космонавтів у космос опиниться під загрозою зриву.

Постачання станції життєво необхідними ресурсами (їжа, вода, обладнання) в короткостроковій перспективі не постраждає – ці вантажі можуть доправляти американські та японські кораблі, як-от SpaceX Dragon чи JAXA HTV. Втім, роль "Прогресів" не обмежується провіантом. Російські кораблі здійснюють критично важливі технічні задачі: регулярно коригують орбіту МКС (підвищують висоту польоту станції) і поповнюють запаси палива для двигунів російського модуля "Звєзда".

Частково цю функцію можуть виконувати й інші засоби – корекцію орбіти навчились проводити за допомогою американських вантажних кораблів Cygnus, а невеликі маневри орієнтації станції здатні робити двигуни кораблів Dragon.

Але в довгостроковій перспективі відсутність "Прогресів" кілька місяців поспіль створить серйозну проблему: якщо ремонт старту затягнеться на півроку чи більше, на МКС може почати бракувати палива для підтримки орбіти. Це вже стане спільним викликом для NASA і Роскосмосу, адже стабільна робота станції – зона відповідальності всіх партнерів.

Можна припустити, що приватні компанії США (наприклад, SpaceX Ілона Маска) будуть не проти підставити плече і перебрати на себе більше задач із забезпечення МКС, що зрештою ще більше зменшить залежність NASA від російської сторони.

Важливо! За необхідності, Росія могла б тимчасово покладатися на партнерів для доставлення своїх космонавтів на орбіту. Нагадаємо, що між NASA і Роскосмосом діє угода про перехресні польоти: американські астронавти літають на "Союзах", а росіяни – на американських Crew Dragon, щоб у разі надзвичайних ситуацій у кожної сторони був резервний шлях на МКС. Саме за цією програмою астронавт Крістофер Вільямс потрапив на борт "Союзу МС-28".

Якщо ж власні пуски "Союзів" залишатимуться неможливими, Росії доведеться домовлятися про додаткові місця для своїх космонавтів на кораблях SpaceX або Boeing. Поки що така необхідність не на часі – новий російський екіпаж піднявся на борт станції та може працювати там стандартні 6 місяців чи навіть довше (за потреби місію можуть продовжити до року). Таким чином, є кілька місяців запасу, щоб усунути аварійні наслідки без критичного впливу на роботу МКС. Але час на розв'язання проблеми обмежений. Звісно, не може не викликати питань така залежність світової астронавтики від Росії у стані гарячої війни з Україною та гібридної – з Європою.

Читайте також Ядерний реактор на Місяці: хто виграє нові космічні перегони – Китай чи США

Нинішня ситуація оголила давню проблему: багаторічна відсутність резервного стартового майданчика для пілотованих програм. У розпорядженні Росії є інші космодроми, але жоден з них наразі не може замінити Байконур для запусків до МКС. Основні альтернативи виглядають так:

  • Космодром Плесецьк (на півночі Росії) – має пускові установки для ракет "Союз", але через високі географічні широти не підходить для запусків на орбіту МКС (нахил орбіти станції не дозволяє стартувати з таких північних широт).
  • Європейський космодром Куру у Французькій Гвіані – там існував майданчик для "Союзів", однак після розриву співпраці ЄКА з Росією у 2022 році його законсервовано. Запуски "Союзів" з Куру більше не виконуються.
  • Новий російський космодром Восточний (Амурська обл.) – будується як заміна Байконуру, але поки що не має інфраструктури для пілотованих кораблів. Тамтешній майданчик не готовий ані для запусків "Союз МС" з космонавтами, ані для обслуговування вантажних "Прогресів".
  • "Гагарінський старт" (майданчик №1) на Байконурі – історична пускова установка, з якої в 1961 році стартував Юрій Гагарін. Вона була резервною для "Союзів" до 2020 року, але не пройшла необхідної модернізації під нові ракети "Союз-2" і була виведена з експлуатації. Проєкт спільної реконструкції цього майданчика за участі Казахстану та ОАЕ фактично зірвався через політичні та фінансові причини. У 2025 році майданчик №1 офіційно передали Казахстану – планується створити там музей космічної тематики. Наразі "Гагарінський старт" технічно не сумісний із сучасними ракетами без значних доробок.

З огляду на це, стає зрозуміло, чому аварія на єдиному активному старті фактично поставила Роскосмос у глухий кут. Не маючи запасного майданчика, російські інженери змушені концентрувати зусилля на терміновому відновленні майданчика 31/6. Офіційно запевняють, що необхідні вузли є, проте аналітики ставлять це під сумнів.

Малоймовірно, що складні унікальні конструкції, збудовані ще в 1960-х роках, просто лежать на складі у готовому вигляді. Найімовірніше, доведеться демонтувати аналогічне обладнання зі старого законсервованого майданчика №1 (того самого "Гагарінського старту"), щоб замінити зруйновану кабіну обслуговування. Частково можуть стати в пригоді компоненти, виготовлені під час будівництва космодрому Восточний. Але все це потребує часу і ресурсів.

На цей час складно прогнозувати, скільки триватиме ремонт. Роскосмос говорить про стислі терміни, проте неофіційні оцінки менш оптимістичні. За словами експерта Анатолія Зака з Russian Space Web, відновлення зруйнованої сервісної платформи (виріб 8У0216) може зайняти до двох років. У будь-якому разі, найближчі запуски "Союз" і "Прогрес" опинилися під питанням.

Чи зуміє Росія підготувати свій космодром до наступної запланованої місії – стане "перевіркою на міцність" для її космічної програми. Як зауважив керівник приватної компанії Voyager Space Джефф Манбер, тепер можна буде побачити, наскільки важливою для російського керівництва є присутність на МКС і чи здатні вони оперативно відновити втрачені можливості.

Хоча аварія стала серйозним ударом, у короткостроковій перспективі робота МКС не припиниться. На борту станції перебуває повноцінний екіпаж, зокрема двоє росіян, які щойно прибули на "Союзі МС-28". Це дозволяє підтримувати функціонування російського сегмента станції, виконувати наукові експерименти та технічне обслуговування, як і планувалося.

Проте, якщо пауза в запусках затягнеться, можуть виникнути труднощі з реалізацією наступних етапів програми. Згідно з планами Роскосмосу, російська орбітальна службова станція (РОСС) – нова національна станція, що має прийти на зміну МКС – вимагатиме ряду запусків модулів і екіпажів уже з 2027 року. Всі ці пуски теж були розраховані на Байконур. Втрата єдиного майданчика ставить під загрозу і графік створення РОСС, якщо не буде знайдено альтернативних рішень.

До теми Росія хоче збудувати нову станцію "Мир" у космосі: звідки гроші та чому там не буде космонавтів

Крім того, міжнародний контекст російської космонавтики може змінитися. Після завершення експлуатації МКС (планується близько 2030 року) російські космонавти потенційно можуть літати й на китайську орбітальну станцію "Тяньгун", адже Москва і Пекін заявили про стратегічне партнерство у космосі та навіть спільну мету створити місячну базу до 2035 року.

Однак очевидно, що для реалізації всіх цих планів Росії необхідно мати надійну інфраструктуру запусків. Нинішня аварія наочно продемонструвала, наскільки вразливою є система, побудована на одному-єдиному пусковому столі, ще й розташованому за межами власної території.