Що показала розмова Трампа і Сі, і чому Україні треба готуватися до ще сильнішого тиску

Складаємо частини. Про це пише Ігор Тишкевич, інформує 24 Канал.

Читайте також Як кулуарна дипломатія створила мирний план і що за цим насправді стоїть

Китай, США та війна в Україні: хронологія подій

– 2023 року Китай публікує свою позицію щодо війни. У першому пункті, до речі, була позиція щодо підтримки принципу суверенності та територіальної цілісності. Однозначна заява. І це зрозуміло – тут не сентименти до України чи Росія, тут питання Тайваню. 

– 2024 року Володимир Путін тисне, а Китай в основному мовчить. Чекає та підминає під себе російську економіку. 

– У грудні 2024 року Трамп робить заяву про можливе завершення війни в Україні. Пост закінчується так "This is his time to act. China can help. The World is waiting!" ("Це його час діяти. Китай може допомогти. Світ чекає!" – 24 Канал).

– Далі США намагаються тиснути на Україну з метою виходу на мирний процес за своїм планом. Для Трампа вигідно, щоб саме США самостійно визначили межі мирних угод. Це демонстрація геополітичного впливу і можливість "зіграти Росією проти Китаю". 

– При цьому спроби тиску на КНР не дають результату. На торгову війну країни не йдуть, але пошук рішень, як розпочати діалог, затягується. З погляду "нових спроб щодо України" для Трампа це непогано. 

– Жовтень – листопад 2025 року – зустріч Трампа та Сі. Під час обговорення порушать питання російсько-української війни. Пекін демонструє готовність увімкнутися, але як рівний партнер. 

– Кінець листопада. Остання спроба Трампа встигнути задати контури переговорів до підключення Китаю. Саме тому він так тисне. Якщо переговори за "його формулою" не розпочнуться до нового року, то після візиту Трампа до Пекіна на початку 2026 року, Китай у будь-якому випадку буде учасником процесу. 

Тут підходимо до нашої ситуації. Бліцкриг з "планом Трампа" (або планом Дмитрієва) не виходить. Кавалерійський наскок із шантажем поки не дав результатів. Причина – позиція України, позиція держав Євросоюзу.

Найголовніше з розмови Трампа і Сі

На цьому тлі відбувається телефонна розмова Трампа та Сі. Тут цікаво, про які теми говорить китайська сторона. До речі, унікальний момент, коли китайська, англійська та російськомовна версія новини ідентичні (як правило, акценти розставляються по-різному). Якщо прибрати красиві слова, маємо три ключові теми, яких торкнулися лідери КНР та США.

1. Визначення питань для обговорення під час візиту Трампа. Мовляв, треба опрацювати повістку. 

2. Питання Тайваню – Сі заявив про курс на "повернення Тайваню". 

3. Наводжу цитату: "Обидва президенти також обговорили кризу в Україні. Сі наголосив на підтримці Китаєм усіх зусиль, що сприяють миру". Якщо перекласти звичайною мовою, то Сі фактично заявив: "Якщо/коли в США не вийде самостійно, Китай буде в процесі". 

Для нас важливим є другий пункт повістки – обговорення питання Тайваню і заява, що острів буде "возз'єднаний". Це не війна, це тема "територіальної цілісності". А шляхи різні – та ж партія Гоміньдан просуває тезу "одна країна – два шляхи" останні роки. Вона може перехопити владу найближчими роками. 

Що це означає для нас? 

1. Трамп поспішатиме. Тому найближчі тижні на Україну чинитиметься колосальний тиск. Включаючи, можливо, фінансові механізми та відмову від частини військової допомоги. 

2. Але США обмежені у часі та свободі маневрів з огляду на позицію своїх ключових союзників. 

3. Китай, ймовірно, активізує консультації. Я не здивуюся, якщо створена навесні група "спецпосланця" активізується у грудні. 

4. Готуватиме зустріч із Трампом та пропозиції щодо врегулювання. 

Після зустрічі у Пекіні буде наступний етап. Характер рамок мирного процесу, що задаються ззовні, залежатиме від того, на якій стадії перебувають американо-китайські відносини. Для нас зараз так само важливими є контакти з Пекіном. Точніше, розуміння, де китайський інтерес збігається з інтересом України.