Дональд Трамп зробив найрозумнішу річ, яку тільки зараз міг

Починаючи з лютого адміністрація Трампа, вдавивши педаль у підлогу, неслася до катастрофи. Про це пише Лана Зеркаль.

Читайте також Угода з Іраном – чернетка українського миру

Як Трамп помилився щодо Ірану

Не консультуючись із жодною людиною, яка розуміє культурні процеси Ірану і його здатність акумулювати лояльність в час воєнної загрози; повіривши оцінкам Ізраїлю і всіх, хто повірив їм раніше, Білий дім вирішив, що режим аятол – це так званий "паперовий тигр", кулька, яка лопне після перших же ударів. 

Реальність показала, що американські удари досягли прямо протилежного результату. З одного боку, ізраїльтяни послідовно вибили всіх, з ким американці планували домовлятися. З іншого боку, великої шкоди Ірану цільові удари не завдали. 

Заворушення на вулицях ціною великої крові вдалося придушити, зламати збройний опір не вийшло, перекрита Ормузька протока стала великим навіть не wake-up call'ом а wake-up ляпасом, від якого американці й решта світу ще довго буде оговтуватися. 

А до всього, що до Трампа не робив жоден американський президент, додалися ще погрози геноцидом багатомільйонному народові. Це теж не допомогло, натомість згуртувало навколо режиму всіх, кого тільки можна було. 

Як на неї не подивися, американська наземна операція в Ірані виглядала б ще фатальнішою для Білого дому. По найближчих американських базах на Близькому Сході іранці вже почали пристрілюватися. Гористе іранське узбережжя для висадки вкрай незручне, зате ідеальне для партизанської війни. Флот стоїть задалеко, бо інакше до кораблів дістають ракети. А вибити все іранське озброєння неможливо, бо Іран роками закопує його під землю, супутники ж бачать тільки наземні цілі. 

Нагадати вам, хто ще зі світових лідерів протягом останніх 5 років стояв перед питанням, починати повномасштабну війну в іншій державі, чи ні? Підкажу – той самий, фото з яким Трамп тримає у вітальні, демонструючи всім гостям Білого дому. Його дорогий друг Володимир.

Перевага Трампа над Путіним

У ділових колах є такий вислів – "помилка Конкорда". Це коли продовжуєш вкладати гроші, час чи зусилля у щось провальне, бо вже забагато й шкода кидати. Це когнітивне викривлення назване на честь провального проєкту надзвукового літака "Конкорд". Британський і французький уряд десь посередині спільної розробки усвідомили, що він ніколи не окупиться, але зупинитися – означало визнати, що мільярді викинуті на вітер. Тому вони продовжили вкладати гроші далі. І зрештою витратили набагато більше грошей. 

Зауважте Іран здобув перемогу: чому угода між Вашингтоном і Тегераном провальна для США

З війнами у світі нерідко відбувається приблизно те ж саме. Але Трамп, на відміну від Путіна, зміг відступити від краю прірви. Бо, знову ж таки, на відміну від Путіна, він бізнесмен, не схиблений на ідеях сакральної величі, яка тягнеться від печенігів і половців. 

Тому всі зусилля, вкладені у спробу повалити режим аятол, десь півсотні витрачених на цю війну мільярдів і втрачене обличчя своєї наддержави (бо так, абсолютно по всіх підрахунках з цього конфлікту Іран поки що виходить чистим переможцем) – Трамп цілком справедливо порахував ресурсом, який уже не можна повернути. 

Американська наземна операція в Ірані лише збільшила би втрату американського ресурсу. Ну і не варто забувати про фонд з космічною сумою у 300 мільярдів доларів на відбудову Ірану, про який мовиться у меморандумі. Якщо принаймні якісь гроші там заведуться – родині Трампа щось та й дістанеться. 

Знову ж таки, якщо США рано чи пізно повернуться до адекватної демократії і згадають про свої хвалені важелі й противаги, ми рано чи пізно, коли завершаться відповідні розслідування, зможемо дізнатися, скільки родина американського президента заробила на трейдингу, завчасно знаючи або навіть спеціально обираючи час для тих чи інших пов'язаних із великими хвилюваннями ринку заяв. 

За своє життя вже 6, якщо я не помиляюся, разів Трамп оголошував банкрутство казино чи готелів за абсолютно аналогічною схемою: компанія накопичувала борги, оголошували реструктуризацію, кредитори й постачальники списували втрати, Трамп виходив із мінімальними збитками якщо не з прибутком, далі – це називалося успіхом. 

Головне – він ніколи не відповідав за збитки власним гаманцем. З Іраном вийшло точнісінько те ж саме: половина наявних у країни Patriot і мільярди грошей – це гроші платників податків. Що обрали, за те і платять. 

Війни закінчуються, коли продовжувати їх стає значно дорожче, ніж припиняти. Навіть політична ціна, яку США заплатять за вихід з війни, набагато нижча, ніж та, яку американці й особисто Трамп заплатили б у разі подальшої ескалації. Шкода, що цю логіку Трамп досі не може пояснити своєму другові Володимиру.