Трансформація Трампа, або Американський "вітер змін" для Путіна

Взагалі, в команді Дональда Трампа відбуваються зміни, які чітко демонструють повернення адміністрації нового президента США до сталих республіканських засад. І "співробітництву проти тероризму", на яке розраховував Путін, в цьому розкладі вже нема місця – швидше Вашингтон розглядає Кремль, якщо не як спонсора, то вже точно як поплічника тероризму.

Ще двох тижнів не минуло з тієї пори, як Білий дім офіційно заявив про те, що більш не наполягає на усуненні сирійського диктатора Башара Асада від влади, а ситуація встигла докорінно змінитися. Посол США при ООН Ніккі Гейлі виступила з протилежною заявою: за її словами, політичне рішення сирійської проблеми неможливо, допоки Асад залишається президентом Сирії. Зважаючи на дії Башара Асада, підкреслила вона в інтерв'ю телеканалу CNN, "стабільний та мирний уряд" з ним на чолі навряд чи можливо собі уявити.

В одному з інтерв'ю американський посол заявила, що у відносинах Штатів та Росії немає ніякої "любові"

Таким чином, вважає Гейлі, зміна режиму в Дамаску знову стала пріоритетним завданням США в Сирії – разом з війною проти "Ісламської держави" та боротьбою з іранським впливом. Про російський вплив вона, щоправда, не згадала, але замість неї свою думку з цього приводу вельми чітко висловив сам Дональд Трамп, віддаючи наказ про обстріл сирійської авіабази з російськими літаками крилатими ракетами "Томагавк".

Держсекретар США Рекс Тіллерсон, щоправда, висловлюється менш агресивно: в інтерв'ю телекомпанії CBS він заявив, що для його країни на першому місці все ж таки знаходиться задача нанесення поразки ІДІЛ. За його словами, щойно загроза з боку ісламістів буде послаблена або зникне – Вашингтон зможе "напряму" заходитися готувати політичне вирішення проблеми влади в Сирії.

Адекватна відповідь

Слід зазначити, що останні дії Трампа в цьому напрямку є прямо протилежними тому, що він говорив під час своєї передвиборчої кампанії. Кандидат в президенти США Дональд Трамп вважав, що військові дії американців у Сирії слід гранично обмежити й натомість дати змогу Росії воювати проти ісламських терористів, витрачаючи на це власні ресурси. Президент Дональд Трамп посилив бойові дії військ США як проти "Ісламської держави", так і проти сирійських урядових військ. Він вважає, що саме Асад несе відповідальність за хімічну атаку проти цивільного населення міста Хан-Джейхун і готовий обстрілювати урядові сирійські війська не лише крилатими ракетами.

Читайте також: Трамп заявив про можливість нових ракетних ударів по Сирії

Схоже на те, що цей обстріл і справді став величезною несподіванкою для тих, хто підтримує Асада – для росіян та іранців. Не в тому сенсі, що американці напали несподівано – як відомо, американська сторона навіть попередила про свій намір обстріляти сирійську авіабазу – а в тому, що від Трампа ніхто не чекав таких рішучих дій, спрямованих, зрештою, саме проти Кремля. Адже Путін весь час сподівався, що "друг Дональд" клюне на "смачного черв'ячка" у вигляді спільної боротьби з ісламістами – принаймні, він же ж обіцяв дати росіянам в Сирії повну волю.

Більше за те: вкрай неприємною для Путіна виявилася й спільна, вельми енергійна реакція на дії Білого дому лідерів інших країн: міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон скасував свій візит до Москви, лідер КНР Сі Цзіньпін взагалі гостював у Трампа, коли той віддав наказ про ракетний удар, а президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, який досі лише тим і займався, що жбурлявся громами та блискавками в бік американців, раптом розсипався в компліментах на адресу американського президента та відкрито попросив "продовження банкету"... І якщо підтримка американських дій з боку європейців Путіна навряд чи здивувала, то ось схвальна реакція КНР та Туреччини – неприємно вразила, адже ж російські розрахунки базувалися на тому, що Америка й Китай зчепляться поміж собою, а з турецьким лідером щойно ж мало не цілувалися в Москві...

Читайте також: Трампом по Путіну: як удари США по Сирії вплинуть на світ і Росію

Тому й російська реакція на події вийшла відверто млявою: Кремль пообіцяв "адекватну відповідь", яка досі виразилася в тому, що Дональда Трампа позбавили почесного громадянства міста Тверь, а в російських інтернет-магазинах з'явилися автомобільні наклейки з написами "Трамп – чмо!".

Трамп, певно, дуже засмутився, що більше не буде почесним громадянином Твері

Також була прийнята спільна з Сирією та Іраном заява про те, що ракетний удар "порушує міжнародне право" і відтепер подібне не буде толеруватися... та й з цією заявою, відверто кажучи, вийшов конфуз: разом з лідерами трьох країн, Росії, Сирії та Ірану, її підписало керівництво... ліванської терористичної організації Хезболла. Той факт, що Путін відкрито визнав себе союзником цієї одіозної компанії, вкрай розлютило тепер вже Ізраїль, на який російські війська покладали надії, як на можливого попихача в сирійській авантюрі. Тепер і ці дверцята для Путіна закрилися, вкрай звужуючи його "вікно можливостей".

Вітер змін

Насправді, новий сирійський курс Білого дому є лише частиною великих змін, які відбуваються наразі в команді Дональда Трампа. "Бурхливі" націоналісти, ізоляціоністи та прихильники Росії один за одним покидають свої посади та втрачають вплив – а на їх місця приходять люди, яких можна позначити в якості "корінних республіканців". Щоправда, залишається незрозумілим, чи є ці зміни сталими – адже ж Трамп як був, так і залишається людиною вкрай непередбачуваною.

Зрештою, хаос навколо себе, в своєму уряді, він цілком бездіяльно спостерігав протягом довгих тижнів, більш на те – своїми розлюченими дописами в Твіттері він його навіть посилював. Але, схоже, що навіть головному "хуліганові" США все це набридло. Натрапивши в Сирії на свою першу інтернаціональну кризу, він рішуче змінив баланс сил в Білому домі – на користь центристів. Wall Street Journal сповістив, що Трамп має намір відправити у відставку шефа свого штабу, Райнса Прібуса. На його місце вже скоро може прийти Гаррі Конн – спокійний, розважливий радник з економічних питань, колишній банкір знаменитого банку Goldman-Sachs.

Також під загрозою звільнення виявився "гучномовець" правих радикалів Стів Беннон, якого теж підозрюють у зв'язках із Кремлем. Йому, як відомо, вже зараз відмовили у доступі до Ради національної безпеки. Основний конфлікт у Беннона виник, щоправда, не через "російський слід", а через те, що він "побив горщики" з зятем Трампа та його ж радником з питань Близького Сходу Джаредом Кушнером. The New York Times розповіла навіть, що Беннон у розпалі якоїсь суперечки назвав Кушнера "демократом" – певно, найстрашніша образа в республіканському лексиконі...

Трамп не хоче бачити Беннона в Білому домі не з політичних, а з особистих причин

Насправді, Джаред Кушнер намагається проводити політику, цілком відмінну від політики Беннона. І він бажає бачити зовсім іншого Трампа – Трампа з "ночі перемоги", який обіцяв стати президентом всіх американців, а не лише похмурих націоналістів-ізоляціоністів, до яких звертався в своїй промові Беннон:

Ми повинні захистити наші кордони від спустошення іншими країнами, які копіюють нашу продукцію, крадуть наші підприємства та знищують наші робочі місця.

Своїми діями в Сирії Дональд Трамп довів, що він здатний на докорінні зміни. І тепер вже Держсекретар Рекс Тіллерсон заявляє в Італії, під час саміту міністрів закордонних справ "Великої сімки", що Америка більш не має наміру відсторонитися від справ світу, а продовжуватиме виконувати свою роль "світового шерифа" всюди, "де нападають на слабких та беззахисних". Вважається, що цей "новий-старий курс" є результатом впливу, насамперед, нового шефа Пентагону, Джеймса "Скаженого пса" Матісса, та його союзника, генерала Ґерберта Реймонда МакМастера, який змінив "почесного росіянина" Майкла Флінна на посаді радника Трампа з питань безпеки.

Примиренням же з Китаєм Трамп зобов'язаний міністрові фінансів Стіву Мнухіну (він, щоправда, ніякий не політик, але дуже добрий банкір та інвестор, який знається саме на економічних стосунках з КНР). Натомість, палкий прихильник "торговельної війни" з Китаєм Пітер Наварро, який обіймає посаду радника президента США з питань торгівлі, також опинився під загрозою звільнення.

Таким чином, Путін через всі ці події залишився стороною, яка програє вчисту. З Китаєм Трамп не зчепився, з Росією на підгрунті "спільної боротьби з ісламістами" не подружився, а після хімічної атаки на Хан-Джейхун вирішив, що замикатися у власних кордонах американцям ще зарано – адже через це на посаду "світового шерифа" поліз Путін, якому цей шмат, відверто кажучи, просто завеликий... Натомість, кремлівський шибеник дочекався ракетного удару по Сирії, на який відповів слабкими та непереконливими погрозами, а також згуртування світових лідерів проти Асада та проти своєї дорогоцінної особи. Здається, що Держсекретар США Рекс Тіллерсон везе тепер до Москви вельми неприємні для Кремля новини. Які саме? Почекаємо – побачимо.

Читайте також: Тіллерсон може висунути Росії серйозні звинувачення, – The Sunday Times