Після трьох років бурхливих експериментів із генеративним ШІ ринок входить у фазу більш тверезої розмови – що саме працює, скільки це коштує, хто за це відповідає – і як не перетворити "інновацію" на дорогий декоративний елемент у продукті. У 2026-му штучний інтелект дедалі частіше буде не "функцією", а інфраструктурою та способом організації роботи – від держсервісів до фронтових застосувань.

Експерти, опитані 24 Каналом, описують одну спільну зміну оптики – від моделей, які лише відповідають, до систем, які виконують ланцюги дій, працюють із кількома типами даних одночасно і "живуть" ближче до користувача – прямо на пристрої. Паралельно з цим зростає ціна якісних даних і напруга навколо авторського права, безпеки, прозорості та юридичної відповідальності.

Український контекст тут особливий. З одного боку – країна, де ШІ "працює на землі" у війні й обороні та пришвидшує прикладні рішення в медицині, виробництві, OSINT та автоматизації. З іншого – курс на європейські стандарти, де вимоги до прозорості, ризиків і прав людини лише посилюватимуться, і це впливатиме зокрема й на бізнеси.

У матеріалі 24 Каналу читайте про ключові прогнози спікерів щодо ШІ – що саме буде визначальним у 2026 році та яке місце в цих процесах займає Україна. У підготовці матеріалу нам допомогли експерти:

  • Дмитро Софина, член Комітету з розвитку ШІ Мінцифри, гендиректор та співзасновник R&D Center Winstars.AI;
  • Андрій Губський, директор КБІС КПІ ім. Ігоря Сікорського, Microsoft MVP та Solution Architect. Працює над проєктами у сфері EdTech та активно впроваджує ШІ для автоматизації розробки й цифрових сервісів;
  • Руслан Томащук, співзасновник компанії Breezy та директор з омніканального бізнесу в 7 країнах (зокрема в Україні). Експерт із практичного впровадження ШІ-рішень у реальному секторі економіки. Керує цифровою трансформацією торгових платформ з 2017 року та має значний досвід інтеграції ШІ-інструментів у ключові бізнес-процеси;
  • Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners, який прокоментував нам юридичний аспект ШІ у 2026 році;
  • Віктор Шкурба, співзасновник та СЕО креативної агенції [isdgroup];
  • а також команда Мінцифри.

Дмитро Софина, член Комітету з розвитку ШІ Мінцифри, гендиректор та співзасновник R&D Center Winstars.AI, очікує, що у 2026 році в центрі уваги будуть рішення, які виходять за межі "текстового чат-бота" і ближче підходять до реальної автоматизації. Експерт називає такий вектор:

Дмитро Софина

член Комітету з розвитку ШІ Мінцифри, гендиректор та співзасновник R&D Center Winstars.AI

Ключові тренди ШІ – це багатомодальні та галузеві моделі, агентні системи, робота ШІ безпосередньо "на пристрої", а також підсилення вимог до безпеки та прозорості алгоритмів.

У секторі оборони та безпеки, за словами Софини, ШІ вже перестає бути додатковим модулем і стає системним елементом, каже експерт: "В обороні та безпеці ШІ стає фундаментальним елементом розвідки, аналізу даних і робототехніки". Софина зазначає, що Україна тут не наздоганяє тренди, а органічно в них вбудовується: країна швидко впроваджує прикладні рішення у медицині, виробництві та обороні, розвиває власні R&D-команди й інтегрує ШІ у військові системи.

Окремо Софина описує регуляторний рух – до європейських стандартів. Мовиться про те, що Україна готує рекомендації та пісочниці для тестування технологій, щоб поєднати інноваційність і відповідальність. У підсумку, як зазначає експерт, це дозволяє Україні одночасно бути інноваційною і відповідальною у розвитку штучного інтелекту.

Андрій Губський, директор КБІС КПІ ім. Ігоря Сікорського, прогнозує, що 2026-й стане роком, коли ринок масово переорієнтується з просто великих мовних моделей на інструменти, які працюють із різними типами даних і здатні виконувати прикладні завдання.

За його словами, наступний рік стане роком переходу від великих мовних моделей до інструментів, які можуть працювати з різними типами інформації одразу – текстом, зображеннями, відео.

Ключова зміна, на думку Губського, – поведінка систем.

Андрій Губський

директор КБІС КПІ ім. Ігоря Сікорського

Такі системи будуть не лише відповідати на запити, а й виконувати реальні задачі: аналізувати дані, формувати документи, керувати сервісами чи допомагати розробникам у щоденній роботі.

Як приклади часткової реалізації Губський називає продукти великих гравців: "Вже зараз ми бачимо часткову реалізацію таких можливостей у Microsoft Copliot, Grok, Gemini".

Паралельно, за оцінкою науковця, зростатиме попит на спеціалізовані моделі: освіта, медицина, юриспруденція, оборона. Губський звертає увагу і на те, що ринок даних стане самостійною індустрією: формування окремого ринку якісних даних для навчання моделей: компанії та установи зможуть продавати підготовлені, чисті та структуровані дані як окрему послугу.

Окремо в його прогнозі йде наука:

Андрій Губський

директор КБІС КПІ ім. Ігоря Сікорського

ШІ стане базовим інструментом для науковців. Він уже пришвидшує моделювання у біології, хімії, енергетиці та допомагає перевіряти гіпотези на порядки швидше. У 2026 році очікується розвиток інструментів, які дозволяють моделям автоматично оптимізувати та покращувати одна одну – фактично прискорюючи розвиток ШІ як такого.

Для бізнесу це, на думку Губського, означає глибшу інтеграцію ШІ у щоденні процеси – документи, підтримку користувачів, аналітику, внутрішні операції – і зміщення інвестицій у надійність та передбачуваність роботи моделей.

Руслан Томащук з Breezy очікує змін на ринку – 2026-й має стати моментом, коли ШІ заради ШІ перестане продаватися. Він описує перший тренд через фразу, яка застрягає в пам’яті.

Руслан Томащук

співзасновник компанії Breezy

До ринку прийде усвідомлення, що "не все те золото, що блиШІть". У 2025 році майже кожен великий бренд спробував прикрутити щось-із-ШІ до свого чайника, телевізора, автомобіля тощо. Чи зробило це продукт кращім для користувачів, збільшило продажі, довіру до бренду? У більшості випадків – ні. Виявилось, що покупці не купують продукт тільки тому, що на ньому написано "з використанням ШІ", вони купують вирішення своїх проблем.

Томащук прогнозує, що вже після публікації річних результатів компаніями, вже у другому кварталі 2026 року ми побачимо зміни вектора: "2026 рік стане початком змістовного використання ШІ з урахуванням попереднього досвіду – там, де це доцільно".

Другий тренд, на думку Томащука, це перехід типових і циклічних задач до агентів: "офісних працівників замінять ШІ-агенти". На прикладі Breezy він деталізує, як це виглядає "в полі": у 2025 році компанія впровадила ШІ-агента для оцінювання якості телефонного обслуговування – аналіз тону, дотримання скрипту, інші параметри – і агент удосконалюється з кожною новою оцінкою. Наступний крок – чат- і телефонна підтримка, а далі прогноз звучить жорстко:

Впевнений, що до 2027 року оператори-люди в клієнтській підтримці стануть рідкістю.

Третій тренд Томащук пов’язує з унікальними даними: перевагу отримають моделі, що мають доступ до специфічних датасетів, які конкурентам важко відтворити. Він пояснює це кейсом, де Breezy навчає ШІ визначати стан вживаних пристроїв за фото, спираючись на власну базу світлин з уже визначеним станом: база не гігантська, як в OpenAI, але "заточена" під конкретну задачу, і саме це створює бар’єр.

Далі – освіта як простір швидкої трансформації. Томащук описує сценарій, де "можна легко створити собі викладача з будь-якого предмета", а роль учителя зсувається до педагогів-модераторів, які тримають групову динаміку, мотивацію і соціальну взаємодію, тоді як викладання предметів переходить до ШІ. Він додає, що для України, де учні вимушено звикли до дистанційного формату, перехід до ШІ-вчителів буде комфортним.

П’ятий тренд він формулює як зміну ролі ШІ: "ШІ перейде від обслуговувальної функції до партнерської" – від пошуку інсайтів у масивах даних до формування планів дій і моделювання сценаріїв. У Breezy, за його словами, ШІ-аналітик із продажів дивиться на внутрішні BI-дані, зовнішні сервіси й навіть погоду на вихідних – щоб знаходити закономірності й точки зростання.

До теми Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-х

Шостий тренд – вибух ШІ-контенту. Томащук наводить цифру: "Понад 15% книг на Amazon створено за допомогою ШІ", додає приклади YouTube та соцмереж і описує, як у Breezy ШІ створює тексти й відеопрезентації продуктів, а також тестується "віртуальний маркетолог", який може згенерувати промо, запустити кампанію та проаналізувати її.

Щодо України Томащук очікує, що країна стане одним із лідерів інтеграції ефективних ШІ-рішень – насамперед у defense та агросекторі – через сильну освітню базу й звичку частини населення до дистанційних сервісів.

Драйвером, на його думку, буде не стільки вартість праці чи регулювання, як в інших країнах, а "дефіцит робочої сили на місцях і доступність співробітників онлайн". А в регуляції він не прогнозує швидких законодавчих обмежень у найближчий рік.

Сергій Дзіс, партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners, описує 2026-й як межу між "тестуванням і грою" та системним використанням.

Сергій Дзіс

партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners

2026 рік стане точкою переходу від "гри з технологією" до системного використання ШІ з чітко визначеними межами відповідальності.

Центральним зсувом Дзіс називає агентний ШІ – системи, які "не просто реагують на запит, а самостійно виконують цілі ланцюги дій: від аналізу до прийняття рішень і їх реалізації".

Для юридичної сфери, наголошує Дзіс, це відкриває новий клас ризиків, бо помилки мають правові наслідки: договори, персональні дані, санкційне чи антимонопольне законодавство. У 2026 році, прогнозує він, з’являться "перші контрактні моделі, де сторони намагатимуться зафіксувати межі відповідальності за дії автономних систем, навіть якщо закон прямо цього ще не регулює".

Другий тренд він називає завершенням регуляторної невизначеності: "Норми EU AI Act почнуть діяти повною мірою, насамперед для високоризикових систем. Посилання на "пілотний режим" більше не працюватимуть". Відповідність вимогам стане частиною базової "санітарії" бізнесу: "поряд із захистом даних і кібербезпекою".

Окремо Дзіс попереджає про напругу навколо мультимодального ШІ – системи, які працюють із текстом, відео, кодом і аудіо, "загострять конфлікти у сфері інтелектуальної власності". Дані для навчання перетворяться на дефіцитний ресурс, а "судові спори та ліцензійні угоди з правовласниками стануть новою нормою".

Українську ситуацію Дзіс описує як баланс між двома правовими реальностями. Це, з одного боку – курс на синхронізацію з EU AI Act, і для експортного ІТ це означатиме фактичний обов’язок жити за стандартами ЄС уже у 2026 році. З іншого – "унікальний простір для розвитку defense tech", де воєнні потреби стимулюють автономні рішення у дронах та аналізі даних поля бою, і це може сформувати унікальну R&D-екосистему поза межами цивільного регулювання.

Третім напрямом Дзіс називає ШІ у держсервісах – Дія, освіта, судова система – із двома сторонами ефективності: прискорення процесів і загострення питань персональних даних та кіберстійкості. Його підсумок звучить як формула року: "2026 рік для України може стати роком правової подвійності" – регульований європейський ШІ для бізнесу та цивільного життя й автономний ШІ для оборони.

Віктор Шкурба, співзасновник та СЕО креативної агенції [isdgroup], бачить наступний крок еволюції агентності не як "один агент на задачу", а як командну гру.

Віктор Шкурба

співзасновник та СЕО креативної агенції [isdgroup]

Головний рух наступного року в ШІ в переході від окремих автономних агентів до оркестрів агентських команд.

Шкурба пояснює, що вже сьогодні ШІ може збирати дані, аналізувати, підсумовувати документи, робити драфти, навіть замовляти сервіси чи бронювати онлайн – але це все ще "окремі виконавці". "Справжня історія", на його думку, починається тоді, коли багато спеціалізованих агентів взаємодіють і ведуть процес від початку до кінця: аудит маркетингу, запуск рекламної кампанії "під ключ", проєктування цифрового продукту – з дослідженням користувача, патентами, беклогом, P&L і окупністю.

Читайте також Штучний інтелект – новий бог? Чому тисячі людей повірили в нову релігію, поклоняються ШІ та чим це загрожує

Другий рух Шкурба пов’язує з малими спеціалізованими моделями, які працюють локально: "на телефоні, у лікарні, в дроні, в машині" – це здешевлює ШІ та підвищує безпеку щодо зовнішнього впливу.

Третє – не технічне, а соціальне. Це "напруга між автоматизацією і новими професіями". Страх, що ШІ забере роботу, експерт описує як питання, яке переформульовується: які нові робочі місця з’являться і чи готуємо ми людей бути "диригентами цих систем", чи залишаємо їх у ролі касирів у світі без кас.

Шкурба додає ще одну "земну" потребу – фізична інфраструктура під ШІ. Він згадує тезу про дата-центри розміром із Манхеттен і ставить питання про те, як швидко навчити людей, які будуватимуть, обслуговуватимуть і модернізуватимуть ці системи. Тут, на його думку, ШІ може стати двигуном навчання й перекваліфікації, а не заміною людей.

Для України Шкурба бачить дві ролі в умовах одночасної війни та руху до ЄС. Перша – досвід "AI in the real world" на фронті: дрони, розмінування, аналіз ударів, координація. Друга – цифрова держава плюс власні моделі: після Дії логічним кроком він називає "розумний шар" – державні асистенти, що пояснюють рішення й знімають частину бюрократії. Він також наголошує на сюжеті "цифрового суверенітету": "наші дані, наші моделі, наші правила" – і на виклику поєднати агресивні військові застосування з європейською етикою та правами людини.

Команда Мінцифри описує 2026 рік як продовження й прискорення буму агентів:

Цього року спостерігаємо бум ШІ-агентів, який набиратиме обертів у 2026 рік.

У міністерстві нагадують, що вже запущено Diia.AI на порталі Дія, а далі заявляють наступний крок: "в наступному році національний ШІ-асистент з'явиться в застосунку Дія і буде ще більше послуг, які громадяни зможуть замовляти прямо в чаті".

Другий акцент – вихід за межі тексту. Спілкування з ШІ перестає бути тільки у текстовому форматі, моделі працюють з текстом, кодом, аудіо, зображенням і відео в реальному часі. Мінцифра додає конкретику щодо голосу – мовиться про те, що "завдяки партнерству з ElevenLabs в ШІ-помічнику з'явиться спілкування голосом".

Третій блок – про обчислення як критичну інфраструктуру. Мінцифра описує поділ світу на тих, хто має власне "залізо", і тих, хто орендує його "за шалені гроші", і робить висновок: країни починають дивитися на обчислювальну інфраструктуру так само як на енергомережі. Звідси – AI Factory: "Ми запустили AI Factory, з яким у нас з‘явиться перша державна інфраструктура для ШІ вже в наступному році. Вона працюватиме на базі новітніх обчислювальних систем NVIDIA DGX B200". У повідомленні також детально перелічено компоненти: тренування моделей, зберігання даних, шифрування, ізоляція середовищ, стійкість до кібератак.

До теми Мінцифра готує до запуску власний ШІ: для чого він Україні, чи буде безпечний під час війни та коли запрацює

Ще один тренд, який виокремлює Мінцифра, – малі мовні моделі (SLMs – Small Language Models): компактні моделі, які можуть працювати локально на ноутбуці чи навіть на дроні, без інтернету та великих серверів: "Вони дешевші, швидші та безпечніші". І паралельно з розвитком національної LLM, Мінцифра та WINWIN AI CoE працюють над малими моделями під специфічні потреби, зокрема Diia.LLM для екосистеми Дія.