Анексія Криму стала переломним моментом для тисяч українців. Для багатьох це були не просто політичні події, а особиста трагедія: із втратою дому, бізнесу та звичного життя. Спогади очевидців і переселенців досі залишаються болісними та емоційними. Нижче, з посиланням на "Радіо Свободу" ми розповімо про такі історії.

Дивіться також Ціла ніч пошуків серед 10 тонн сміття: родина знайшла викинуте золото вартістю 217 тисяч доларів

Як українці пережили анексію Криму у 2014 році?

Сімферополець Артем Сохань згадує, що про захоплення кримського парламенту дізнався рано вранці від колеги. З того часу, за його словами, атмосфера в місті стрімко змінювалася.

Я щодня проходив повз і дивився на новий прапор, і з кожним днем усе більше ненавидів цю країну,
– розповідає він.

Спочатку чоловік не вірив, що Росія надовго залишиться у Криму. Однак згодом родина вирішила виїжджати. У 2015 році вони переїхали до Львова, продавши майже все майно. Частину заощаджень довелося перевозити приховано – гроші ховали під одягом.

Артем Сохань / фото Артем Сохань / фото "Радіо Свободи"

Подружжя Вікторії та Олександра Гуляєвих також залишило Крим у 2014 році. Вони мали власний бізнес – друкарню, склад і будинок, однак після анексії змушені були починати все з нуля.

Ми бачили, як російські військові оточували частини. Стало зрозуміло – треба їхати,
– згадують вони.

Вікторія та Олександр Гуляєві / фото Вікторія та Олександр Гуляєві / фото "Радіо Свободи"

Бізнес продати повністю не вдалося, тому обладнання продали частинами, часто за безцінь. Частина родичів, за словами Олександра, навпаки підтримала "референдум" і залишилась у Криму. Михайло Джамаль із Севастополя розповідає, що став свідком захоплення військового аеродрому "Бельбек". Саме тоді, за його словами, стало зрозуміло, що ситуація виходить з-під контролю.

Люди, яких я вважав адекватними, почали говорити, що "мати прийшла". А я відповідав: не мати, а мачуха,
– каже він.

Зрештою чоловік був змушений терміново залишити Крим після попередження знайомого, який повідомив, що його можуть внести до "чорних списків". Кримськотатарська вишивальниця Ельміра Катакі згадує, що рішення про виїзд було надзвичайно складним, зокрема через історію депортації її родини.

У школах почали говорити "ура Росія", і діти це сприймали як правду. Ми не витримали цієї пропаганди,
– розповідає вона.

Після переїзду жінка почала відроджувати кримськотатарські традиції через вишивку, створюючи орнаменти, що зберігають культурну пам'ять її народу. Більшість переселенців визнають: головною причиною від'їзду стала втрата відчуття свободи. Саме це, за їхніми словами, змусило залишити дім, навіть попри всі труднощі.

Українка Ріна Шадура поділилася своєю історією у соцмережах. Вона родом із Криму, де досі живуть майже всі її родичі. Найбільше вона сумує за бабусею, якій нині 89 років.

Я не бачила її з 2019 року. І мені так боляче. Я хочу в Крим… хочу побачити свою бабусю,
– пише жінка.

За її словами, останні тижні думка про поїздку не дає їй спокою. Вона зізнається, що хотіла б не лише зустрітися з бабусею, а й познайомити її зі своїм сином. Втім, разом із чоловіком вони дійшли висновку, що така подорож зараз є надто небезпечною.

Історія українки Ріни Шадури / скріншот з платформи тредсІсторія українки Ріни Шадури / скріншот з платформи тредс

Дивіться також Третя світова війна вже почалася? Як ми про це дізнаємося й що кажуть історики

У коментарях інші користувачі підтримують жінку, зазначаючи, що війна позбавила багатьох можливості бути поруч із рідними.

Ця війна забрала у людей можливість бачитися з близькими роками. Це дуже боляче усвідомлювати,
– пишуть у відповідь.

Які ще новини буде цікаво прочитати?

  • Нещодавно ми розповіли, як українці пам'ятають Крим до вторгнення Росії. З того моменту минуло рівно 12 років і Крим досі перебуває під ворожим прапором, однак українці переконані, що рано чи пізно він повернеться додому.

  • Серед історій, якими поділились в мережі, були й особливо щемкі. Для багатьох людей Крим – це не просто точка на карті, а все, що в них було.