У 2023 році українське православ’я возз'єдналося з християнським світом, перейшовши на григоріанський календар. Реформа прибрала з нашого життя деякі часові парадокси та розбіжності, але залишила певні дискусійні питання.

Одним із них є суперечка щодо дати святкування Дня заснування УПА. 24 Канал в межах рубрики "Історія дня" розповідає про аргументи сторін, пояснює парадоксальність ситуації та пропонує логічний вихід.

Читайте також Коли в Україні святкуватимуть Покров Пресвятої Богородиці у 2025 році

З 2014 року Україна живе в умовах російської агресії, країні та суспільству конче необхідні були нові символи єднання та консолідації. Так постало нове свято – "День захисника України", що замінило совкове "23 лютого" (день радянської армії) та не надто популярний його український клон "6 грудня" (день ЗСУ).

Рішення було вочевидь вдалим, адже поєднало традиції як козацтва, так і українських повстанців середини 20 століття. Також воно фактично зафіксувало традицію, що вже існувала, адже неформально українські патріоти відзначали Покрову не просто як релігійне свято й до того.

Днем заснування УПА вважається 14 жовтня 1942 року.

  • Відповідно до так званого юліанського календаря, за яким відзначалися християнські свята в Україні до 2023 року, день 14 жовтня припадав на дуже шановане в Україні свято – День Покрови Пресвятої Богородиці.
  • Також Покрова – це традиційний День українського козацтва. Ну, як традиційний – офіційно таке свято як День козацтва існує менш як 30 років, його ввели у 1999 році за наказом президента Леоніда Кучми на підставі шанобливого ставлення козаків до Покрови та навіть певного культу.

Це було храмове свято на Січі, починаючи з ​​Чортомлицької, тобто другої половини 17 століття. Також на Покрову на Січі проводилася козацька рада, де обирали отамана. Козаки вважали Богородицю своєю небесною заступницею. Це підтверджують українські ікони, так звана "Козацька Покрова", де Божу Матір зображують разом з козацькими ватажками та гетьманами. Також зображення Богородиці були на козацьких хоругвах, а похід починався з молитви про захист Покрови.


"Покрова Богородиці" із зображенням Богдана Хмельницького й архієпископа Лазаря Барановича, перша половина XVIII століття. Походить із Покровської церкви села Дешки, тепер Богуславського району Київської областi / Фото з фондів Національного художнього музею України

При цьому варто зауважити, що завдяки історикам-народникам, які не завжди відрізняли легенди від реалій, сам культ Покрови серед козаків міг бути суттєво перебільшеним і гіперболізованим, що, своєю чергою, творило новий міф серед українців 20 століття.

Цікаво! У самому факті обрання козаками Покрови як головного свого свята є певна іронія, адже в походженні свята зашифрована історія 860 року, коли Константинополь потерпав від облоги русів і грекам вдалося відбитися порівняно малою кров'ю, що й було розтлумачено як диво.

Фактично козаки відтворювали ті самі практики, що й руси 9 століття, але сподівались на захист сили, яка допомогла тодішнім суперникам. Варто визнати, що логіка в цьому була, адже тоді язичники атакували християн, а у випадку козаків – християни мусульман, які захопили Константинополь.

З 2021 року свято отримало свою сучасну назву – "День захисників і захисниць України", зміна має на меті відновлення справедливості та рівності, а також визнання ролі жіноцтва у справі захисту Батьківщини.

У 2023 році відповідно до календарної реформи свято "переїхало" на два тижні назад і стало відзначатись 1 жовтня. У результаті виник парадокс, який досі не дає спокою багатьом у соцмережах. Двома полюсами мережевої суперечки стали народний депутат і колишній очільник Інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович та архієрей Православної церкви України (ПЦУ) Євстратій (Зоря).

Перший чітко вказав, що день створення – це історична дата, а не релігійне свято, тому не має бути перенесена через зміни церковного календаря. На підтвердження своїх слів В’ятрович розмістив у себе на фейсбуці скан вже згаданої Постанови УГВР.

Допис Володимира В'ятровича 2023 року:

Другий забрав скан собі, але подав вже як доказ власної позиції, що треба переносити свято на два тижні вперед.

Допис митрополити Євстратія 2023 року:

Ці два дописи стали полюсами жвавої дискусії й здобули як чимало критиків, так і прихильників. Щоправда, мережевий компроміс так і не було віднайдено.

Якщо з новою датою Дня козацтва немає проблем (вона чітко прив’язана до Покрови), то з відзначенням Дня заснування УПА є, бо вона прив’язана не до церковного свята (точніше, не зовсім), а до історичної дати. І саме про це каже В’ятрович, а також багато інших істориків та дослідників.

30 травня 1947 року Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) у своїй постанові визначила "14 жовтня" як день заснування Української повстанської армії в 1942 році, вшановуючи 5-річчя діяльності УПА.

У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української повстанської армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА,
– текст Постанови УГВР від 30 травня 1947 року.

При цьому дата ця, звісно, умовна, ніяких документів про реальне заснування УПА саме 14 жовтня 1942 року не існує і не може існувати в природі, бо ніхто тоді не розумів масштабів і не мав змоги зазирнути в майбутнє.

Нам відомо, що згідно з повідомленням німців, станом на осінь 1942 року на Поліссі вже діяли загони українських повстанців. Також ми знаємо, що вони мали певну структуру, а починаючи з жовтня перетворилися на стаціонарні та почали зростати.

Згідно з повідомленням головного командування Вермахту в Україні за 16 жовтня 1942 року українські націоналісти вперше зібралися в районі Сарн у більшу банду та постійно отримують наплив (поповнення, – 24 Канал),
– німецьке повідомлення від 29 жовтня 1942 ро­­ку, що є першою можливою відомою згадкою про УПА.

Зазначимо, що станом на осінь 1942 року на Поліссі та Волині діяло декілька окремих збройних груп українських націоналістів, що називали себе УПА, при чому деякі з них не знали про існування одна одної, а деякі мали відкритий збройний конфлікт. Крім того, німці спершу не розрізняли загони українських повстанців (бандерівців, бульбовців тощо) і радянських партизанів, для них це були "банди". Тому цілком можливо, що реальна діяльність УПА почалася раніше жовтня 1942-го.

Стрільці УПА в 1940-х роках / Фото "Локальна Історія"

Всього ж у цей і трохи пізніший час буде діяти до семи різних УПА. Найвідоміші з них – поліські загони Сергія "Остапа" Качинського, представника бандерівської фракції ОУН, а також озброєний відділ Григорія Перегійняка (псевдо – "Коробка" або "Довбешка") на Волині.

Крім того, назву УПА після розриву з німцями (тобто після листопаду – грудня 1941 року та до літа 1943 року) носили загони "Поліської Січі" Тараса Бульби-Боровця, який підпорядковувався мельниківській фракції ОУН. При цьому "Поліська Січ" взагалі постала влітку 1941-го. Все це підтверджує умовність точної дати як дня народження УПА.

Фактично постанова УГВР від 1947 року визнає, що бере за день створення УПА умовну дату й дуже втішається тим фактом, що це вдало збігається з козацьким святом Покрови. Але це все ж 14 жовтня 1942 року, а не рухома дата, бо дні народження не переносяться. Тому День УПА, попри умовність і штучність дати, має відзначатись не за старим чи новим стилем, а в конкретний день, нехай після реформи календаря він і втратить свої релігійні конотації, які вочевидь хотіли закласти у ньому в 1947-му діячі українського спротиву.

Така позиція вочевидь йде всупереч з новою перенесеною традицією відзначати День захисників і захисниць 1 жовтня (нагадаємо, це офіційний вихідний в Україні). Втім, інколи історична правда важливіша, тому вдале комбо було б логічніше розділити.

Але точно ніхто й ніколи (навіть під загрозою недопуску в ЄС чи "статті про фейки сво") не може завадити вшановувати та згадувати 1 жовтня всіх наших Захисників і Захисниць, включно з героями 20 століття. Вони на це заслужили.