Наприклад, Стефан Кульженко вважається "некоронованим королем" друкарської справи та одним із найуспішніших підприємців свого часу. Про це пише Національна історична бібліотека України.
Дивіться також Перша кінооператорка у світі, тревел-блогерка та просто "інакша": якою була Софія Яблонська
Хто такий Стефан Кульженко?
Стефан Кульженко походить із родини, яка вже й до того була своєрідним наративом у бізнесі. Він став відомим київським видавцем, який не просто розвинув поліграфію, а й фактично сформував стандарти якісної друкованої продукції в Україні.
У середині літа 1848 року Стефан Кульженко розпочав свій шлях у поліграфії із книгарні угорця Йосипа Вальнера. Він став учнем – наймолодшим серед шістнадцяти підмайстрів. До досягнення повноліття юнак перебував на утриманні господаря, хоча про власний одяг мав дбати самостійно.
Кульженко швидко почав вирізнився серед інших. Він досконало опанував друкарську справу, освоїв усі доступні технології й став єдиним, хто зміг працювати з машиною швидкого друку. На той момент цей інструмент був складним і новітнім. Професійний рівень Кульженка був настільки високим, що він допомагав навчати монахів Києво-Печерської лаври основам друкарства.
Він мислив стратегічно, тому доволі швидко став одноосібним володарем іншої друкарні, яку спершу орендував навпіл зі своїм бізнес-партнером. Знову ж таки через свій тип мислення чоловік не боявся ризикувати: він вклав значну частину грошей у нове німецьке устаткування. Це спрацювало і друкарня стала прибутковою, адже вони могли собі дозволити брати замовлення різної складності.
Крім друкарні, Стефан Кульженко також займався підготовкою учнів, фактично наступників. Він навчив приблизно 250 молодих людей. На базі друкарні також була загальноосвітня школа. Свої володіння він передав своєму старшому сину – Василю, який продовжив та розвинув справу батька, проте, на жаль, фінал цієї історії трагічний.
Що сталось далі?
У 1917 році друкарня Кульженка стала місцем, де народились перші українські гроші. Це були купюри номіналом 100 карбованців. Люди швидко присвоїли їм назву "кульженки" – саме за назвою друкарні. Фактично, друкарня існувала пів століття і продовжувала б це робити, однак сталось інакше.
Ось так виглядали перші 100 карбованців / Фото vctr.media
У відео на каналі "Спитайте в економіки" розповіли, що друкарня згоріла у 1941 році. Її підпалили радянські війська. На жаль, свою роботу вона так і не відновила, проте українці все ще мають цікаву історію успіху сімейного бізнесу, колекційні "кульженки" та видання, які там встигли надрукувати.
Що лишилось після друкарні Кульженка: дивіться відео
Зокрема, до спадщини належить ілюстрована "Історія України – Руси" Грушевського, "Український орнамент" Косача та переклад казок Андерсена, який зробив Старицький.
Хто такий Євген Чикаленко?
Євген Чикаленко був українським громадським діячем, меценатом культури та агрономом, який фінансував газети та підтримував письменників.
Допомога Чикаленка не обмежувалась газетами. Він заснував цілий фонд, з якого давав гроші українським письменникам. Серед тих, кого він фінансував, були: Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Володимир Винниченко, Ольга Кобилянська та багато інших. Він підтримував дружні зв'язки із Миколою Лисенком та сім'єю Лесі Українки.
Після втрати доньки Євген Чикаленко віддав гроші, які відкладав для неї, редакційній колегії журналу "Київська старовина", щоб відзначити найкраще написану історію України. Вклад Євгена Чикаленка високо оцінюють і досі. Сучасники переосмислюють його біографію та популяризують діяльність благодійника через соцмережі.