1 
Про те, де зараз зберігається найстаріша писанка у світі та як вона виглядає, розповідає Live Science.
Дивіться також Нову назву вже нанесли на карти: яке українське місто хотіли перейменувати на Верхньолєнінськ
Де знайшли найстарішу писанку у світі?
У 2013 році під час ремонту будинку у Львові будівельники натрапили на середньовічний колодязь. Спершу він слугував для збору ґрунтових вод, однак після Великої пожежі 1527 року, яка знищила значну частину міста, його почали використовувати як вигрібну яму.
У товстому шарі деревного вугілля археологи виявили керамічний посуд, дрібне начиння, а також предмети зі шкіри, дерева та металу. Серед знахідок була й давня писанка. Ймовірно, усі ці речі опинилися в колодязі після пожежі, коли місто очищували від наслідків руйнувань.
Найстаріша у світі писанка / Фото НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України
Попри вік, писанка збереглася майже повністю – втрачено лише два квадратних сантиметри її поверхні.
Як створюються писанки?
За традицією українські писанки створюють за допомогою воскової техніки – спочатку на яйце наносять візерунок, після чого його фарбують. Згодом віск знімають, і відкривається світлий орнамент, який формує завершений малюнок.
Окрім звичайних яєць, орнаменти наносили також на керамічні, дерев'яні яйця та кульки. Це мистецтво має багатовікову історію. Раніше археологи знаходили в Україні керамічні крашанки, датовані ще XII століттям.
Писанки мають багатовікову історію / Фото Unsplash
Деякі дослідження вказують, що звичай прикрашати яйця може сягати ще кам'яного віку та культури Кукутень-Трипілля в Центральній Європі. У ті часи, задовго до християнства, оздоблене яйце, ймовірно, символізувало природу та відродження.
Писанку, якій 500 років, спершу передали на дослідження, а після їх завершення – до Музею писанкового розпису в Коломиї. Також виготовили копію на качиному яйці, яка нині зберігається та експонується у Львівському історичному музеї.
Чим відрізняється писанка від крашанки?
Як зазначається на Facebook-сторінці проєкту "Пам'ять нації", писанки та крашанки здавна є невід'ємними символами Великодня. Водночас між ними існує принципова різниця.
Писанки не призначалися для споживання. Їх створювали як подарунки та для обміну з рідними й друзями. Такі яйця розписували орнаментами й фарбували у кілька кольорів. Найчастіше це робили під час Страсного тижня, особливо у Чистий четвер. Крім того, писанка – це сире яйце, а не варене. Щоб вона могла довго зберігатися, її "обпікали" у печі.
Крашанки / Фото Unsplash
Водночас крашанки ж зазвичай готували у суботу перед Великоднем. Це варені яйця, пофарбовані в один колір. Найчастіше у червоний, жовтий, синій, зелений або золотистий. Їх не лише їли, а й використовували у великодніх іграх.
Чому Великдень в СРСР був під забороною?
У СРСР релігія сприймалася як конкурент комуністичної ідеології, тому влада намагалася її викорінити. На великі свята, зокрема Великдень і Різдво, біля храмів чергували партійні працівники та педагоги, щоб фіксувати відвідувачів.
Заборони на святкування Великодня почалися ще у 1920 – 1930-х роках, коли вихідні замінювали "суботниками". У 1950 – 1960-х роках контроль посилився. Влада почала перевіряти працівників і школярів, іноді навіть шукали на руках сліди фарби від крашанок.
Хоч у 1970 – 1980-х роках тиск дещо зменшився, офіційного дозволу на святкування не було аж до розпаду СРСР, попри те, що українці продовжували відзначати Великдень неофіційно.