Повідомляє 24 Канал з посиланням на українського історика та голову Інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова на YouTube.
Дивіться також У давнину річка Дніпро мала таємничу другу назву: вона згадується у працях Геродота
Як харківський винахід спростив життя мільярдам?
Мало хто знає, але один із найважливіших винаходів, без якого сьогодні неможливо уявити сучасну пошту, народився саме в Україні.
Алфьоров розповів, що саме у 1932 році в Харкові вперше запровадили поштовий індекс у цифровому форматі. Історик додав, що в Лондоні ще у XIX столітті, а згодом і у США на початку XX століття вже використовували індекси, але вони були у вигляді абревіатур та містили комбінації літер і цифр.
Поштовий індекс винайшли у Харкові в 1932 році / Фото GettyImages
Проте в Харкові створили унікальну систему, яка містила виключно цифрові коди, за якими можна було визначити не лише місто, а й конкретну вулицю та навіть її частину. Саме ця модель лягла в основу сучасних поштових індексів, які нині використовуються в усьому світі.
Коли з'явилися поштові марки?
Як пише Britannica, поштову марку винайшов англійський учитель Роуленд Хілл. Перші марки були випущені у Великій Британії в 1840 році, водночас у США вони з'явилися аж в 1847 році.
На початку марки друкували на аркушах паперу, і їх було важко відокремити одну від одної, тому люди вирізали їх ножицями. У 1850-х роках виробники почали робити між марками перфорацію – ряди маленьких отворів, які спрощували відокремлення.
Поштові марки / Фото Unsplash
До кінця XX століття марки доводилося облизували, щоб вони ставали липкими, перш ніж наклеїти на конверт. Згодом поштові служби почали випускати марки з клейким шаром, який не потребував змочування.
Як українець проклав шлях на Місяць?
Українець Юрій Кондратюк розрахував траєкторію польоту на Місяць, яку використало NASA під час місії "Аполлон-11". У 1920-х роках він описав гравітаційний маневр та концепцію місячного модуля.
Цікаво, що це відбулося задовго до космічної ери, ба більше, Кондратюк навіть не мав офіційної освіти. Попри геніальні напрацювання, він усе життя переховувався від радянської влади і працював механіком у Полтаві.
Після війни Кондратюк спроєктував найвищу на той час дерев’яну вежу-елеватор, яка викликала підозру НКВС. Там вважали, що "звичайний механік" не міг створити цього без "диверсійного наміру".