3 
Повідомляє 24 Канал з посиланням на "Локальну історію".
Дивіться також Найкраща, але не зовсім: чому Крушельницька отримала срібну медаль за навчання, а не золоту
Хто з видатних українців мав власну рекламну агенцію?
На початку 1937 року, відбувши 2,5 роки ув'язнення в Березі-Картузькій та львівських "Бригідках", Роман Шухевич вийшов на волю. За освітою інженер, він не зміг влаштуватися на добре оплачувану роботу, тож вирішив створити її сам і заснував рекламне бюро, яке з часом мало перетворитися на велике багатопрофільне підприємство.
Компаньйоном Шухевич запросив випускника Вищої школи закордонної торгівлі Богдана Чайківського.
Фірму назвали "Фама" – на честь античної богині чуток. Кошти для отримання ліцензії надало товариство "Молода громада", членом якого був Шухевич. Наступним кроком стало залучення клієнтів і налагодження співпраці з друкованими виданнями.
Роман Шухевич / Архівне фото
Тут допомогли особисті зв'язки. Голова "Центросоюзу" Юліан Шепарович, який раніше очолював "Молоду громаду", швидко погодився на співпрацю. Уже 1937 року до співпраці з "Фамою" долучилися "Маслосоюз", фірма "Елєґант", що виготовляла пасту для взуття, "Фортуна нова" зі своїми солодощами та "Калина", яка виробляла папір для цигарок.
Також газета "Діло" погодилася друкувати рекламу зі знижкою 75% після того, як "Фама" оплатила 5 тисяч злотих застави. Видавець Дмитро Паліїв, який стояв за виданнями "Батьківщина", "Перемога", "Українські вісті" та "Хліборобський шлях", надав ще знижку у 80%.
Найскладнішими виявилися домовленості з Іваном Тиктором – власником найбільшого українського видавничого концерну. Лише, коли діяльність "Фами" стала помітною, він сам звернувся до Чайківського й погодився публікувати рекламу зі знижкою 65%.
Що робила "Фама" для привернення увагу?
Заради привернення уваги до агентства Шухевич і Чайківський іноді вдавалися до нестандартних, навіть провокаційних кроків. Так, у пресі з'являлися оголошення про нібито заплановане самогубство жінки, яка мала стрибнути з даху готелю "Жорж".
У призначений час, коли біля будівлі зібрався натовп, з даху скидали ляльку з рекламним написом. Або ж публікували оголошення з еротичним підтекстом. В той час такими вважалися навіть зображення дівчат із відкритим коліном.
Рекламні оголошення "Фами" / Фото "Історична правда"
Згодом у "Фамі" з'явився відділ декорування вітрин, тоді ж розпочали виробництво рекламних щитів, будок і плакатів. Агентство також запустило рекламу перед кіносеансами в найбільших львівських кінотеатрах. Поступово агенція почала допомагати клієнтам зі збутом продукції.
Працювали часто по 12 годин на добу. Уже до кінця року агентство розміщувало рекламу не лише у Львові, а й у газетах Кракова та Варшави, а також у Німеччині й Угорщині. Щомісячний прибуток кожного з компаньйонів сягав 1,5 тисячі злотих.
Як "Фама" допомагала ОУН?
Від самого початку компанія вела подвійну бухгалтерію: офіційну і "тіньову". З останньої щомісяця щонайменше 100 злотих переказували Організації українських націоналістів.
"Фама" також стала місцем роботи для багатьох членів підпільної ОУН, переважно колишніх політичних в'язнів, які, як і Шухевич, не мали шансів влаштуватися на хорошу роботу.
Тож паралельно з відкриттям філій у повітах вибудовувалася й підпільна мережа. В офісі висіла велика мапа на якій золотими шпильками позначали постійні представництва, а срібними – тимчасові.
До 1939 року "Фама" перетворилася на багатопрофільне підприємство з річними прибутками у десятки тисяч злотих. Роботу компанії не зупинило і те, що Роман Шухевич поїхав захищати Карпатську Україну.
Тоді керівництво перебрав на себе Богдан Чайківський. Розпочали підготовку до виробництва содової води "Чайка", планували видати адресний довідник українських купців і промисловців, який мав з'явитися восени. Утім, усі ці наміри зруйнувала війна.
Що відомо про діяльність Шухевича в ОУН?
Як пише Український інститут національної пам'яті, очолюючи Організацію Українських Націоналістів, Шухевич зарекомендував себе як талановитий політик. Саме під його керівництвом ОУН здійснила низку ключових політичних кроків.
У серпні 1943 року відбувся III Надзвичайний великий збір ОУН, на якому ухвалили розгорнуту програму організації, що фактично було програмою національно-визвольного руху.
Роман Шухевич із сестрою Наталею / Фото ЦДВР
У листопаді того ж року за участі Шухевича було проведено Конференцію поневолених народів – своєрідний антикомуністичний Інтернаціонал, покликаний стати підґрунтям для спільного антирадянського фронту народів СРСР.
А вже в липні 1944 року ОУН створила підпільний парламент – Українську головну визвольну раду. До її складу увійшли представники різних політичних сил, яких об'єднувала спільна готовність до збройної боротьби за створення Української держави.
Хто з українців створив каву по-віденськи?
Юрій-Франц Кульчицький у 1660-х потрапив до турецького полону, а згодом опинився на Балканах. Саме там він детально вивчив місцеві звичаї та познайомився з кавовою культурою.
Після того як турецька влада звинуватила купців у шпигунстві проти султана й виселила їх із Белграда, Кульчицький переїхав до Відня. У 1678 році він заснував власну торгову компанію.
У 1686 році Кульчицький відкрив у Відні кав'ярню "Під синьою пляшкою". Там він подавав каву, яка передавала турецьку культуру. Однак найбільшу популярність Кульчицькому принесла кава по-віденськи, тобто з вершками.