Повідомляє 24 Канал з посиланням на "Українки".
Дивіться також Мав коханку, молодшу на 16 років, а кар'єра почалась з провалу: факти про Михайла Коцюбинського
Стрімке підкорення світової сцени
Соломія розпочала оперну кар'єру у 23 роки та дуже швидко підкорила провідні сцени Європи від Італії до Австрії, а згодом виступала навіть у Чилі, Єгипті й Аргентині. Вона виконувала головні жіночі партії в найвідоміших операх, серед яких "Аїда", "Трубадур", "Фауст", "Кармен", "Євгеній Онєгін", "Пікова дама".
Особливо часто її запрошували варшавські та краківські театри, які називали Крушельницьку "Вагнерівською примадонною" XX століття.
Майже щороку співачка приїздила з концертами до Львова, Тернополя й Чернівців, а також із задоволенням співала навіть у невеликих містах – таких, як Бережани та Збараж.
Врятувала від провалу композитора Джакомо Пуччіні
Саме Соломія врятувала від провалу оперу Джакомо Пуччіні "Мадам Баттерфляй", яка тепер відома в усьому світі. Після провальної прем'єри 1904 року, коли глядачі освистали твір, Пуччіні був у відчаї. Тоді друзі порадили йому змінити партії та запросити Крушельницьку на головну роль.
Друга постановка перетворилася на тріумф. Публіка викликала акторів і композитора на біс 17 разів. Відтоді співачку почали називати "чарівною Баттерфляй".
Соломія Крушельницька в ролі Чіо-Чіо-сан в опері "Мадам Баттерфляй" / Архівне фото
Наречена, що втекла з-під вінця
У 1890 році, коли Соломії було 18, вона заручилася з семінаристом Зеноном Гутковським. Весілля вже було заплановане, розіслані запрошення, батьки схвалювали шлюб, та сама Крушельницька в останню мить відмовилася від заміжжя, дізнавшись, що наречений виступає проти її співочої кар’єри.
Одружилася співачка лише у 38 років, що за тодішніми мірками вважалося пізно. Проте шлюб виявився щасливим: її чоловіком став італієць Чезаре Річчоні – адвокат, мер міста В'яреджо, ерудит і аристократ. Вони побралися у Буенос-Айресі, а оселилися на віллі в Італії.
Була бранкою радянської влади
У серпні 1939 року Крушельницька поїхала до рідних у Галичину, але початок Другої світової війни і прихід радянської влади не дозволили їй повернутися до Італії.
У радянській Галичині вона зазнала багатьох принижень. Її будинок націоналізували, переселивши у звичайну квартиру, а щоб вижити, співачка змушена була давати приватні уроки вокалу. Вона довго залишалася без громадянства СРСР і без права на роботу, доки не переписала свою італійську віллу та майно радянській державі.
Радянська влада не випускала Крушельницьку до Італії / Архівне фото
Лише після війни Крушельницькій дозволили викладати у Львівській державній консерваторії та періодично виступати у філармонії. Водночас її принижували під час "чищення кадрів від націоналістичних елементів" і дорікали начебто відсутністю консерваторського диплома, який пізніше все ж визнали.
Гастролювала до пізньої старості
У 48 років Соломія залишила велику оперну сцену та почала давати лише приватні концерти в Європі й Америці. Кожен свій виступ вона завершувала якоюсь українською піснею.
Вона гастролювала аж до 66 років, і лише смерть чоловіка у 1938 році змусила її остаточно припинити всі турне.
Яким було походження Крушельницької?
Як пише "Локальна історія", Соломія походила з двох українських шляхетських родів. Привілеї рід Крушельницьких отримав ще 1395 року від Владислава Ягайла, великого князя литовського та руського, а також короля польського. У свідоцтві про хрещення співачки навіть був запис nobiles.
Її мати, Теодора Савчинська, належала до дрібної української шляхти, що походила з Волині. Вона була освіченою жінкою, володіла іноземними мовами, гарно співала й присвятила своє життя сім'ї. У родині Крушельницьких зростало восьмеро дітей: Осип, Антін, Олена, Соломія, Емілія, Марія, Володимир і Анна.
Чому Заньковецька могла стати першою Крушельницькою?
Марія Заньковецька могла стати відомою оперною співачкою раніше за Соломію Крушельницьку. Вона народилася на 18 років раніше та мала напрочуд красивий голос.
Заньковецька володіла сильним меццо-сопрано, брала уроки вокалу й планувала кар'єру в опері. Її спів у родинному колі завжди викликав захоплення й гучні оплески.
Втім, хвороба зламала ці плани. Через дифтерит Заньковецька втратила голос. Однак покинути сцену вона не хотіла й пов'язала своє життя з театром.