Три війни та одна Олімпіада: криваві конфлікти 1956 року показали, що спорт – не поза політикою

Є міф, що Дельфійський оракул підказав давньогрецькому царю Іфіту рецепт, як зупинити нескінчений потік конфліктів в Еладі. Порада проста – запросити ворожі міста-держави замість виснажливих воєн провести спортивні змагання.

Зверніть увагу Наймасштабніша евакуація в історії: як випадкове фото показало провал політики США у В'єтнамі

Чому Олімпіада 1956 року була особливою

Так з'явилися перші Олімпійські ігри. Поки вони тривають оголошувалося священне перемир'я. Після відродження Олімпійський рух також задекларував антивоєнний і позаполітичний дух змагань.

Проте, на жаль, світ не давня Еллада. Олімпіади не змогли уникнути ролі майданчиків політичних протистоянь.

Олімпійські ігри 1956 року мали багато причин називатися унікальними. Вперше вони відбувалися у південній півкулі. До Мельбурна з'їхалися 3 тисячі спортсменів із 72 країн.

Олімпіаду 1956 року приймали 2 міста / Фото Yle

Вперше літня Олімпіада відбувалася практично взимку. Відкриття змагань у Мельбурні відбулося наприкінці листопада – початку грудня, оскільки австралійське літо на кілька місяців приходить пізніше, ніж у північній півкулі.

Ще одне вперше – Олімпіаду приймали 2 міста. Досі МОК такого не практикував, але через те, що організатори прогавили, що в Австралії діють надзвичайно суворі правила ввезення тварин і коней зокрема.

Мовилося про карантинну ізоляцію тривалістю 6 місяців і австралійці відмовилися змінювати свої правила на прохання Олімпійського комітету. Тому вершників запросили на змагання до Стокгольма, які відбулися за кілька місяців до основних ігор.

Зауважте Вперше в історії одна спортсменка виграла золоті медалі на зимових Олімпіадах за різні країни

Ще одна особливість Ігор в Мельбурні – вперше події такого масштабу бойкотували так багато країн. Від імені відразу 8 держав у рамках Олімпіади виступали політики, а не спортсмени.

Проблема "двох Китаїв"

З 1949 року, коли владу в Пекіні взяли комуністи, бере свій початок проблема "двох Китаїв". На Тайвані в еміграції залишався досі легальний і вже визнаний ООН – уряд Китайської Республіки Чан Кай Ши.

Країни соціалістичного блоку визнали владу МАО. Обидві китайські республіки проголосили доктрину єдиного Китаю.

Зауважте! Політика єдиного Китаю – принцип, згідно з яким існує тільки одна китайська держава, що складається з материкового Китаю, Гонконгу, Макао і Тайваню. Його використовують КНР і Китайська Республіка. Але Пекін і Тайбей по-різному його трактують, претендуючи бути єдиним представником китайської нації та держави.

Перед іграми 1956 року МОК допустив до участі в змаганнях команду комуністичного Китаю. Це мала бути друга Олімпіада спортсменів Мао Дзедуна.

Однак перед іграми у Мельбурні Пекін почав тиснути на Міжнародний Олімпійський комітет із вимогою анулювати заявку Тайваню. Мовляв, це лише область Китайської Народної Республіки.

Коли у відповідь почули від Міжнародного олімпійського комітету – що Олімпіади проходять без політики – комуністи оголосили бойкот змаганням.

Читайте також Вперше в історії Нова Зеландія здобула "золото" на зимовій Олімпіаді

Генеральний секретар МОК 1946– 1964 років Отто Майєр зазначав, що дії китайської делегації продиктовані політичною волею китайських лідерів, які у такий спосіб позбавили права своїх спортсменів для участі в наступних Олімпійських іграх.

Корективи у розклад змагань довелося вносити за два тижні до відкриття Олімпіади

Бойкот бойкотом, але до Мельбурна рука комуністичного Пекіну таки дотягнулася. Під час церемонії відкриття хтось підмінив прапори. І над делегацією із Тайваню піднявся червоний прапор з зірочками – комуністичного Китаю.

Не пропустіть Тайвань застеріг владу Китаю від "військового авантюризму"

На помилку найшвидше відреагували самі тайванці і спортсмени швидко її виправили здираючи прапор комуністів.

Водночас бойкот комуністичного Китаю Олімпіади в Мельбурні дав фору Тайваню, спортсмени якого виступали від імені всього Китаю майже на два десятиліття.

Пекін повернувся до Олімпіад лише у 1984 на у Лос-Анджелесі. Тепер на Олімпійських іграх делегація Тайваню оголошується, як "китайський Тайбей". На зимову Олімпіаду до Пекіна вирушили лише четверо спортсменів.

Війна за контроль над Суецьким каналом

У 1956 році проблема з "китайським питанням" виявилась не єдиним чинником, що затьмарив свято спорту. В Єгипті почалася війна за контроль над Суецьким каналом.

У липні 1956 президент Єгипту Абдель Насер оголосив про націоналізацію Суецького каналу – це ключова точка на торговому маршруті із Південної Азії до Європи і з'єднує Середземне та Червоне море.

Компанія Суецького каналу, яка керувала водним шляхом, була юридично єгипетською, але де факто єгиптяни ще в 1936 році віддали її на 99 років у концесію британцям.

Абдель Насер оголосив про націоналізацію Суецького каналу / Фото Bibliotheca Alexandrina

Англійці обставили канал військовими базами і сподівалися, що їх звідти ніхто і ніколи не змусить піти. Але військовий переворот в Єгипті змінив усе.

Другий президент Єгипту Гамаль Абдель Насер зазначив, що аби прорити цей канал "поклали власні сили, кістки і своє життя, тому і гроші з цього каналу належать нам".

Договір в односторонньому порядку розірвали. Це напряму зачіпало інтереси англійців, які збирали податки за прохід протокою 15 тисяч суден.

Оскільки половина необхідної нам і скандинавським країнам нафти не може потрапити до нас – це питання життя і смерті,
– сказав Ентоні Іден, експрем'єр-міністр Великої Британії.

Доєднались до операції і французи, яким Абдель Насер теж був кісткою в горлі. Каїр спонсорував і прикривав Алжирський рух за незалежність, який воював з Парижем.

Третім гравцем в антиєгипетському таборі був Ізраїль, якому загрожували країни арабської ліги. Головним в ній був якраз Єгипет, президент Гамаль – іконою панарабізму.

Насер відхилив ультиматуми / Фото Al-Ahram Weekly

План відновлення британського контролю над Суецьким каналом був такий:

• Ізраїль атакує Єгипет, пояснюючи агресію превентивним ударом по країнах арабської ліги, де панують антиєврейські настрої;
• Англія і Франція пропонують свої послуги перемовників та як нейтральна сторона вводять своїх миротворців і Суецький канал повертається британцям.

Вторгнення в Єгипет

29 жовтня 1956 року ізраїльтяни пішли у наступ на південному напрямку. Впродовж 100 годин єгипетські сили були розбиті.

30 жовтня о 18:00 Англія і Франція висунули Єгипту та Ізраїлю ультиматум з вимогою відвести війська на 10 миль від Суецького каналу. Насер, як і очікувалось, відхилив ультиматум і дав привід європейцям розпочати військові дії.

Зверніть увагу Надурив сирійські війська та політичні еліти: шпигун Елі Коен, який змінив хід історії

З 31 жовтня по 6 листопада Велика Британія і Франція в рамках операції "Мушкетер" знищили єгипетську авіацію і технічну інфраструктуру. Потім території навколо Суецького каналу взяли під контроль англо-французькі війська.

Морський та гелікоптерний десанти і захопили міста Порт-Саїд і Порт-Фуад. Протестуючи проти британської і французької агресії, від участі в Олімпійських іграх у 1956 році відмовились:

• Єгипет;
• Ірак;
• Ліван;
• Камбоджа.

Розголос, який викликало вторгнення в Єгипет був дуже великим. Підтримку Єгипту обіцяв і Радянський Союз. На Лондон і Париж тиснув Вашингтон.

Ми не могли, з одного боку, скаржитися на радянське втручання в Угорщину, а з іншого – мовчати і схвалювати те, що британці та французи вибрали саме той час, щоб втрутитися проти Насера,
– сказав Річард Ніксон, віцепрезидент США 1953 – 1961 років.

У зв'язку із Суецькою кризою вперше скликали надзвичайну зустріч ради Безпеки ООН. Вперше і єдиний раз представники США і Радянського Союзу голосували разом.

Окрім заяв ООН, США пригрозили англійському уряду відмовити у кредитуванні. Лише після цього операцію "Мушкетер" почали згортати. А британських і французьких десантників в околицях Суецького каналу замінили блакитні каски.

Масштабні протести у Будапешті

Ще однією гарячою точкою став Будапешт. 23 жовтня там почалися антикомуністичні виступи студентів. За кілька днів протести набули національного масштабу.

Спроби розігнати їх силами місцевих силовиків і радянськими окупаційними військами не давали результату. Москва вирішила під прикриттям Олімпіади надовго відбити угорцям бажання бунтувати.

Не пропустіть Масштабне вторгнення в Чехословаччину: операція "Дунай" перекрила шлях для розвитку СРСР

Поки угорську олімпійську збірну під радянським конвоєм вислали до Чехословаччини, де ізолювали від інформації, що діялася вдома – до Будапешту рушили війська Варшавського блоку.

Про те, що повстання зазнало поразки, угорські олімпійці дізналися із американської преси вже в Австралії. Спроби Угорщини скинути російський протекторат пояснюються й терором, який розв'язали в країні новостворені спецслужби. Репресій зазнавали не лише колишні союзники нацистів, а й громадські діячі.

Станом на 1956 рік радянська влада так накерувала, що 30% населення Угорщини було на межі, а 55 % – за межею бідності.

До повстанців Москва відрядила маршалів Жукова і Конєва / Фото Karel Hájek

Втихомирювати повстанців Москва відрядила "авторів" взяття Берліна – маршалів Жукова і Конєва. До 10 листопада того ж 1956 року, застосовуючи грубу силу і терор, радянські війська придушили угорське повстання.

На знак протесту проти вторгнення Москви в Угорщину бойкот австралійським Олімпійським іграм оголосили:

• Нідерланди;
• Іспанія;
• Швейцарія.

МОК у відповідь ніяк реагував і радянську збірну не дискваліфікував. Хоча раніше прояв військової агресії міг бути аргументом зняття зі змагань.

Так було, наприклад, з Німеччиною і Росією у 1920 році. Коли ці країни не запрошували на Олімпіаду визнавши агресорами. Німеччину – в Першій світовій, радянську Росію – за війну проти України і Польщі.

Зауважте Насмішив увесь світ: Пєсков заявив, що Росія ніколи в історії ні на кого не нападала

Проте в 1956 році статус Москви вже був іншим і на каральну операцію в Будапешті МОК дивився крізь пальці. Так вперше Олімпійські ігри зіткнулися із бойкотом зі сторони одразу 8 країн.

Вже в Мельбурні шок і смуток угорців перетворився на гнів.

Матч між Угорщиною та СРСР став кривавим

Коли збірна Угорщини з водного поло вийшла в півфіналі на збірну СРСР – ставки угорців були зрозумілі – відплатити "совєтам" за танки у своїй столиці.

Сім'ї, зокрема донька капітана угорських ватерполістів Дезо Дьярматі, залишились вдома, тож їхня доля, з огляду на терор "совєтів", залишалася невідомою.

Зазвичай говорячи про бійку угорських і радянських ватерполістів мало згадується, що команди не були чужими і спортсмени добре зналися між собою. Радянські ватерполісти кілька років тренувались в Угорщині, гравці якої лідирували у міжнародних чемпіонатах.

Водночас зазнавши розгрому на Олімпіаді в 1952 році, Москва вирішила вислати своїх ватерполістів тренуватися до чемпіонів – угорців. Але в 1956 році для спортивної дружби не залишилось місця.

Ватерполо може бути дуже жорстким видом спорту. Протягом усього матчу, в якому Угорщина перемогла з рахунком 4 – 0, гравці роздавали суперникам стусани кулаками, ліктями, колінами та ступнями. Угорці намагалися спровокувати суперників і заробити пенальті.

Ми відчували, що граємо не лише для себе, а й для кожного угорця. Ця гра була єдиним способом протистояти їм,
– зазначав Ервін Задор, учасник матчу Угорщина – СРСР.

Згодом, за надзвичайно високий рівень агресії і порушень під час цієї гри – матч назвали кривавим. За лічені хвилини до кінця, Ервін Задор отримав удар від росіянина. Це потрапило в об'єктиви камер.

Якби не австралійська поліція, то зібрані на трибунах вболівальники, переважно з угорської діаспори, напевно б лінчували радянських ватерполістів.

Задор отримав удар від росіянина / Фото American Broadcasting Company

Зрештою гра закінчилася перемогою угорців. Згодом вони взяли олімпійське золото.

Після завершення змагань 46 угорських спортсменів розчинились в австралійському місті, щоб потім з допомогою американських спецслужб отримати політичний притулок на Заході.

До 1956 року делегації йшли в алфавітному порядку за назвою країн на церемоніях відкриття та закриття. Однак у Мельбурні, який зачепили конфлікти, з'явилася і нова традиція.

Щоб підкреслити тезу про спорт понад конфліктами – збірні йшли однією колоною. Наступною Олімпіадою, яка показала, наскільки розділений світ – були Ігри у 1980 році в Москві. Їх бойкотували 66 країн світу, засуджуючи радянське вторгнення в Афганістан.

Актуально Зимові Олімпійські ігри-2022 офіційно завершилися: неймовірні фото з церемонії закриття

До речі, у порівняння із 1956 роком, у 2022 році Олімпіаду в Пекіні бойкотувала на одну країну більше –9 держав оголосили бойкот. Щоправда, дипломатичний.

Сполучені Штати, Велика Британія, Литва, Данія, Канада, Бельгія і японці з австралійцями – відреагували на порушення прав людини у так званих Таборах перевиховання мусульман в окрузі Сіндзянь.