“Збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини”, - сказав голова Конституційного суду Анатолій Головін.

Отримавши рішення, позивач миттєво почав його виконувати.

У своєму висновку Конституційний суд роз’яснив, не лише дані про освіту та національність належать до приватних. Це ще й майнові відносини особи, зокрема, з членами родини.

Збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя.

“Шикарні маєтки, автівки та корупційні оборудки чиновників - про це все Ви більше можете ніколи не дізнатися ні з газет, ні з екранів телевізорів, завдяки суддям Конституційного суду. Відтепер все, що стосується особистого життя чиновників, в тому числі і матеріальний стан їхніх родин - приватна, конфіденційна інформація, цікавитися якою можна лише з їхнього дозволу. Рішення суду обов’язкове до виконання і оскарженню не підлягає”, - каже журналіст Катерина Лисенко.

Юристи, які не судді, розтлумачують для кого таке рішення може стати справжнім “подарунком”.

“До майнового характеру також відноситься питання статків, тобто, це є майно, яке регулюється, і фактично це дійсно можна використовувати як певну таку зачіпку, згрунтовуючись на яку, можна давати інформацію, що “так - це є інформацією конфіденційною””, - каже управляючий партнер юридичної фірми Володимир Гаріпов.

“Це рішення можуть використати для того, щоб заховати інформацію про неблаговидні діяння високопоставлених корупціонерів, ми ж то розуміємо, що дбатимуть про приватне життя не звичайного громадянина, а тих, у кого є межигір’я”, - сказав народний депутат, екс-голова комітету ВР з питань свободи слова Андрій Шевченко.

Закон щодо протидії корупції, згідно з яким кожен посадовець має звітувати про свої статки, що набув чинності з 1 січня цього року, ситуацію не врятує, - переконані опозиціонери.

“Що сьогодні дає декларація, якщо її ніхто не може читати без моєї письмової згоди, дозволу? Я пишу декларацію і тут пишу заяву - що не дай Бог, ні в якому разі нікому ніколи її не показуйте, то для чого її заповняти? Я можу чистий лист здати? Це просто удар по репутації держави”, - каже заступник голови комітету ВР по боротьбі з корупцією Геннадій Москаль.

Крім того, збирати та публікувати інформацію про діяльність чиновників поза роботою, та їхніх родичів, відтепер теж може стати проблематично. На все це потрібна особиста згода людини.

“Приватна інформація має бути або поширеною перед цим, тоді вона не є конфіденційною, або людина повинна давати згоду, або, ще таке питання, як суспільна значимість, яка у нас записана і в законі про інформацію, і в законі про доступ, але жодним словом не сказана в рішенні Конституційного суду”, - каже президент інституту "Медіаправо" Тарас Шевченко.

Слід зазначити, що чинний закон "Про доступ до публічної інформації" дозволяє цікавитися статками чиновників.

“Даним законом визначається, що не є конфіденційною інформацією не лише інформація про доходи чиновників, але й про доходи членів їх сімей”, - зазначила юрист Ганна Колб.

То - в законі, на практиці виходить по-іншому і без останнього рішення КС.

Сім’я Президента останнім часом привертала неабияку увагу ЗМІ і громадськості. Втім, інформацію щодо резиденції Межигір’я чи бізнесових справ синів Віктора Януковича практично повністю ЗМІ отримують виключно з анонімних джерел в результаті власних редакційних розслідувань. Для Банкової ця інформація давно - конфіденційна, а відтак закрита для загалу.

“За допомогою запитів на доступ до публічної інформації, не можна надавати конфіденційну інформацію, це заборонено законом”, - каже керівник управління доступу до публічної інформації Адміністрації Президента Денис Іванеско.

“У нас за останній час було ухвалено багато рішень, які мали розкрити представників влади, це і Закон “Про доступ до публічної інформації”, це і нове антикорупційне законодавство, і тому, я думаю, через таке рішення Конституційного суду хочуть трошки підстрахуватись, трошки зменшити вплив цих законодавчих актів”, - вважає політолог Володимир Фесенко.

Якщо ж хтось таки спробує дізнатися щось про реальне, а не публічне життя чиновників, такі спроби можуть завершитися штрафом чи навіть позбавленням волі.

“Є чітка примітка, яка надає пояснення, що таке істотна шкода. І тут у нас санкція, якою передбачено арешт від 3 до 6-ти місяців, або обмеження волі на термін від 3 до 5-ти років, або позбавлення волі на той самий термін”, - каже управляючий партнер юридичної фірми Володимир Гаріпов.

Найчастіше спори навколо приватної інформації у влади виникають саме з журналістами. Та якщо до сьогодні на користь влади, за даними Адміністрації Президента, вирішувалося приблизно 50% подібних судових спорів, тепер її представники отримали додаткові переваги.