Футболісти грають швидше, але магія зникає: як змінився улюблений вид спорту Європи

28 червня 2021, 17:41
Читать новость на русском

Гравець збірної Іспанії з футболу Тьяго Алькантара розповів The Guardian про те, якою стає сучасна гра та як змінюються футболісти.

Батько Тьяго любив одну фразу: "diversión con responsibilidad" – "веселощі з відповідальністю". Він згадав її, розмовляючи на тренувальній базі збірної Іспанії Las Rozas.

Читайте також Євро-2020: хто вийшов в 1/4 фіналу та коли відбудуться матчі

Це ніби гасло між нами та гарний урок для життя, – сказав він The Guardian

Серйозна різноманітність 

Тьяго каже, що він завжди був дуже відповідальним. Навіть коли був малою дитиною. Головне питання, каже він, "злити ці дві речі – веселощі та відповідальність – в одну, щоб зрозуміти, ким ти є. Але Тьяго – багатогранна особистість.

Читайте ще Вижити у "групі смерті": Євро-2020 та історія явища

Він народився в Іспанії, але його батько Мазінью – чемпіон світу з футболу з Бразилії (у 1994 році). Також він має брата Рафу, що грає у "Парі Сен-Жермен". 

"Мої погляди на футбол сформувало покоління мого тата", – каже Тьяго. З тих часів він любив спостерігати за гравцями, що вони роблять під час та після тренувань. Хлопець питав, що вони пили перед іграми – фруктові смузі. Подальші герої – Хаві, Андрес Іньєста та Карлес Пуйоль з каталонського гранда. 

Рафінья, Тьяго та їхній батько Мазінью / Фото Marca 

Те, як вони змінювали гру – теж більше про покоління, ніж про культуру. Але ліги мають різну ідентичність, яка теж формує футболіста. І зараз, звісно, футбол вже інший.

Тьяго описує гру в різних країнах: іспанці все ще більш технічні, італійці – більш тактичні. Англія – королі високого темпу, німці – переходів з атаки до захисту та навпаки. 

Франція готує своїх гравців у окремих центрах з високою продуктивністю, вони всебічно розвинуті, особливо фізично. "Мати товаришів по команді з різних місць, грати у різних країнах означає вивчати різні елементи, збагачувати себе. Це порушення власних рамок", – вважає Тьяго. Він додає: усі культури це суміш. 

Чому Бразилія – найбільш розвинена футбольна країна світу? Бо в них є Mestizaje (мікс – 24), як і у Франції. Там неймовірні гравці. 

Футбол – форма спілкування та втечі. Коли ви бачите, скільки мільйонів слідкують за ним, маєте задоволення та емоції після гри, то відчуваєте його важливість. Але це все одно лише спорт,
– розповідає Алькантара. 

Швидкість та адаптація

Тьяго вважає, що зараз темп та ритм вже вищі як і інтенсивність. "Граємо більш прискорено, більш фізично", – вважає гравець "Ліверпулю". Фігура класичного №10 майже зникла (класична "десятка" це атакувальний півзахисник, який грає трохи нижче форвардів, ніби "у відтяжці" – 24).

На цю позицію завжди шукали розумних, креативних та технічних футболістів. Зазвичай, він звільнений від роботи в обороні, хіба що має завдання пресингувати захисників противника, коли вони отримують м'яч. 

Футболісти роблять більше роботи, але швидше. Ми бачимо менше магії та фантазії. Вам вже не треба вести м'яч, бо ви зазвичай постійно бігаєте. Гравці більш розвинені, у всіх сенсах, 
– каже Тьяго.

Якщо футболіст має хорошу техніку, але повільний, то він (і його команди – 24) втрачає можливості. Навіть, якщо це найважливіший плеймейкер. "Ті з нас, хто має повільні ноги, повинні мати швидку голову, бо в футболі – дуже швидке мислення", – каже Тьяго. Футбол змінюється постійно, тому всім треба адаптуватися. 

Це цікаво Фінляндія на Євро-2020: країна, що занадто довго чекала шансу

Як і в житті. Особливо це видно у збірній команді. Тренер отримує молодих гравців, швидких, дуже старанних. "Коли мені було 18 років, я сидів, базікав, пив каву, виходив лише за 5 хвилин до тренування. Зараз, за 30-45 хвилин, вони вже тренуються у залі: рухливість, силова робота", – пояснює Алькантара. 

Зараз від футболістів на топрівні вимагають набагато більше/ Фото Marca 

Він додає, що раніше нам ніхто не казав цього робити. Тепер, старші гравці вчаться у молодших, особливо відновленню після травм та підготовці. Стало більше свідомості, щодо покращення своєї гри.

"З часом, ми дізнаємось про нові шляхи, треба лише зберігати цю красу і техніку", – каже футболіст. 

Дух гри та коронавірус 

Звісно, коронавірус змінив гру. Більші навантаження, пусті трибуни, більше ігор.

З іншого боку, є й плюси: "тренери більше спілкуються з нами, а гравці – між собою", – зазначає Алькантара. Так, можливо футболісти стають менш конкурентоздатними, але інші аспекти розвиваються, натомість.

Ті, хто захищаються, роблять це до останньої хвилини. Ті, хто на вас тисне, буде робити це до 90-ї хвилини й ще кілька доданих. Тьяго проти нововведень у грі. 

Я маю менталітет, який ненавидить сучасний футбол, виступаю за більш класичну гру. А ще є VAR, я завжди виступав проти цієї технології. Вона вбиває суть гри. Ми допускаємо помилки граючи, тож судді теж повинні помилятися,
– роздумує Тьяго. 

От ти забиваєш чудовий гол, але змушений чекати рішення: чи не було там, бува, офсайду чи порушення. "Стоїш та сподіваєшся", – каже гравець збірної Іспанії. Цікаво, що Алькантара – один з 65 футболістів, який грає за країну, відмінну від тієї, де вони народилися (Тьяго народився у Бріндізі, Італія – 24). 

Ковід серйозно вплинув на гру, збільшивши навантаження на гравців / Фото TRT World

"Я не маю культурних кордонів, завжди відкритий до навчання. Треба розвиватись відповідно до ваших смаків та досвіду. Ви виражаєте футбол у вашій країні, не обов'язково її саму", – підкреслив спортсмен. Бачити поєднання культур приємно як і заповнений 90-тисячний стадіон. "Ми звикли до тиску. Краще 90 тисяч, ніж нікого", – впевнений він.

Футбольні тренери на шляху 

Тьяго тренували різні видатні тренери: Пеп Гвардіола, Юрген Клопп, Карло Анчелотті, Тіто Віланова, Гансі Флік, Луїс Енріке. Йому більше подобаються тренери, які його розвивали, ніж ті, хто працював з ним як професіоналом. 

Коли він приїхав до Баварії, то Гвардіола кинув знамениту фразу : "Тьяго або нічого". Сам він каже, що це був неймовірний заряд мотивації. Приїхав до свого улюбленого тренера, який був з ним ще у "Барселоні". Пеп "сконструював той футбол". 

Іспанія на Євро Гол Левандовського завадив Іспанії виграти перший матч на Євро: Морено схибив з пенальті – відео

Тьяго та Луїс Енріке / Скриншот BBC

Тоді Алькантара був ще дуже молодим. "Це круто, коли ти маєш набагато кращих футболістів у колишній команді, але обирають мене", – згадує іспанець. Вимагати від себе більшого поряд з кращим тренером у світі  – ще краще. Але збірна Іспанії – окремий світ.

Луїс Енріке

Це тренер-гібрид. Він має аналітичні здібності Пепа, агресивність Клоппа, знає багато речей, які гравець бачив у "Баварії". А також – і це дуже важливо – вміє доносити їх до футболістів. І ці ідеї працювали протягом трьох років! Приходять нові гравці, але вливаються дуже швидко, бо Енріке завжди обирає схожих на себе – розумних, але агресивних. 

Найкращі партнери та Еріксен 

У суботу 19 червня, колишні партнери по "Баварії" Роберт Левандовські та Тьяго Алькантара грали один проти одного. "Ми провели прекрасні шість років разом, найкраще в футболі – це друзі", – упевнений Тьяго. Чудовий гравець, якби був "Золотий м'яч" того року, він би виграв його, упевнений іспанський півзахисник. У нього не лише фізичний, але й розумовий розвиток. 

Актуально Левандовський спробує вивести Польщу у плей-офф Євро-2020: прогноз на матч з Швецією

Щороку забиває понад 30 голів, але продовжує розвиватися і тренуватися. Вдосконалює те, що добре виходить, працюючи над проблемними аспектами. "Народжений переможцем, досконалий професіонал", – упевнений Тьяго. На питання, чи не є Левандовські одержимим футболом, Тьяго дає цікаву відповідь: 

Одержимість на початку навчання завжди присутня. Вона дозволяє вчитися, виробляти звичку, перетворювати її на рутину. Далі це стає способом життя. Одержимість нападника – голи. Але зараз він спокійний, бо вони для нього вже звичка,
– розповів Алькантара. 

Іноді тиск на форвардів може бути занадто сильним і вони перестають забивати. Так сталося з колегою Алькантари по збірній – Альваро Моратою. Він часто змушений навіть захищатися, щоб знайти свої м'ячі. Тьяго каже, що "спочатку треба вимагати голів від самих себе, вже потім – від нападу. Те саме стосується Польщі". 

Коли сталася ситуація з Еріксеном, Тьяго подумав: "хай він одужає, хай йому стане легше". Одночасно, були інші думки: "що ми робимо, граючи в футбол?". Гравця захлинули емоції, негативні та позитивні. "Як нам пощастило грати в футбол!", – вигукнув всередині себе Тьяго.