Улюбленець долі, щасливчик – це точно не про нього, бо успіх довелося здобувати важкою працею. Спочатку сім'я жила у містечку Новгород-Сіверський, далі переїздить до Києва, де батько відкриває тютютову крамницю. Та справи йдуть мляво, родина наважується переїхати ще раз – цього разу до Швейцарії.
Юний Зіно дивився на батька й розумів, треба щось змінювати у їхньому бізнесі: здивувати вибагливих європейців зможе тільки особливий тютюн. І от він уже на кораблі прямує до берегів Латинської Америки. Протягом 5 років вивчає, як правильно вирощувати листя, сушити і скручувати. Все для того, щоб зрозуміти, якою повинна бути якісна, а відповідно й дорога сигара.
Тут же він усвідомить і головну помилку експортерів. Доки прекрасний тютюн перепливає океан, його якість знижується. Тож саме Зіно почав першим перевозити сигари у спеціальних коробках-х'юмідорах, які під час тривалої мандрівки підтримували відповідну вологість і зберігали смак тютюну.
Обравши найкращих постачальників, він повертається у Швейцарію і за декілька років понуру батьківську крамницю просто не впізнати. У підвалі магазину Зіно обладнав спеціальний погріб, що повністю відтворював клімат Куби, всі сигари були скручені вручну. Під час Другої світової війни він й узагалі перетворився на монополіста в Європі.
Утім, і це не давало приводу хоч трохи знехтувати якістю. Давідоф не брав відпустку, особисто зустрічав клієнтів у вишуканому костюмі. А вони були більш ніж поважні: магнати Ротшильди й Кеннеді та зірки Марлен Дітріх і Ален Делон.