У чому небезпека біткойну і як це пов'язано з українським законодавстом

Біткойн – це віртуальна грошова одиниця, яка не поки регулюється жодною офіційною фінансовою установою. Але має свою ціну – курс щодо основних валют світу і набирає популярність. І відверто це дуже непокоїть фінансистів у всьому світі.

Читайте також: Королі колій, або Майстер-клас із неймовірного марнотраства від чиновників "Укрзалізниці"

Генерація, або як ще говорять "майнинг" біткойну, по суті – це видобування зашифрованого і дуже рідкісного криптовалютного програмного коду. Аби досягти певної комбінації цифр, комп’ютер виконує мільйони числових варіацій. Для того, аби запрацювала біткойн-ферма – потрібні кілька потужних комп’ютерів та спеціальне програмне забезпечення.

Зберігати його можна у спеціальному біткойн-гаманцю, з нього і розраховуватись за послуги та товари в мережі. Далі занурюватись у технічні подробиці генерації біткойну ми вже не будемо. І не переслідуємо цієї мети.

Куди цікавіше поговорити про те, як вітчизняні правоохоронці віднайшли в цьому нову нішу для себе. Ні, вони не перекваліфікувалися у майнерів. А розпочали на них полювання.

Гучно прогриміла цього літа історія про величезну майнінгову ферму з 200 комп'ютерів, яку розташували у непрацюючому басейні працівники інституту електрозварювання імені Патона.

Коштом електроенергії державної установи, програмісти заробляли собі на хліб із маслом. По цій справі навіть відбувся суд. Феміда розцінила діяльність криптовалютників від Патона як "підробку банківських документів", чим порушили 32 статтю закону України "Про національний банк".

Читайте також: Як Дубневичам вдається успішно заробляти на схемах із бюджетними грошима

У ній йдеться, що єдина грошова одиниця в Україні – це гривня, і випуск будь-якої іншої валюти – заборонено. Також з цього судового рішення стає відомо, що обвинувачені надалі конвертували криптовалюту у готівку та переводили на банківські рахунки фіктивних підприємств.

Це судове рішення і стало підставою для вилучення Нацполіцією усього обладнання.

Біткойн

Як на мене – відверте порушення закону щодо майнерів з інституту Патона – це, насамперед, бажання за державний кошт (я маю на увазі використання "наосліп" електрики та приміщення) заробити собі немалі статки.

Сам процес генерації біткойну, тобто процес обчислювання через програмне забезпечення, поки не підпадає в нашій країні під бодай якусь статтю Кримінального кодексу.

І зараз по цій справі йдуть судові баталії, і чим вона завершиться – велике питання. І головне – чи можна справді вважати біткойн грошовою одиницею. Юристи ламають у цьому питанні списи, і переконують – скоріше за все, обвинувачені відбудуться хіба переляком. Офіційної заборони обігу біткойну нема. Він взагалі не має в Україні жодного статусу.

А що не заборонене – те, як відомо, дозволене. Це по-перше. По-друге, метод його генерації – це все ж таки математичне обчислювання, а не підпільний цех, де друкують купюри. Тож як далі розвиватимуться події – спостерігати буде цікаво.

Читайте також: Що таке RAB-тарифи та чи стануть українці рабами тарифів

А ось вже заява куди серйозніша. Військовий прокурор Анатолій Матіос днями заявив, що на київському заводі "Квазар" під час обшуків теж віднайшли величезну біткойн-ферму. Але у порівнянні з "патонівськими" масштабами, тут розмах куди більший.

Військовий прокурор Анатолій Матіос

Попередньо СБУ вилучила обладнання на 4 мільйони гривень. А головне з'ясувала, що майнери фінансували терористів для закупівлі військової екіпіровки, спорядження, зброї та боєприпасів. Платіжки через систему "Кива", з вказуванням розрахункових рахунків, суми переказів, це вилучено на обшуках.

І це вже серйозна заявка, погоджуюсь. Обладнання вилучили, а сам організатор схеми зараз у розшуку.

Такі масштабні операції затьмарюють собою і дрібні. Непоодинокі випадки, коли правоохоронці вираховують поодиноких майнерів, наприклад по величезних рахунках за електрику, а до житла вже навідуються під виглядом виклику про бійку від сусідів. Заразом і вилучають коштовну техніку.

До цієї гучної заяви військового прокурора про майнингову ферму на "Квазарі "в питанні щодо законності полювання правоохоронців на криптофермерів більше аргументів було на боці останніх. По суті, причини для вилучення техніки виглядали все ж таки абсурдно. Як, приміром, випуск грошових сурогатів.

Але ж тепер з'явилася нова – кожен майнер теоретично під підозрою, він може фінансувати терористів. І проти цього не підеш.

До речі, саме зараз обертів набирає ще одна справа про обшуки в квартирі засновника журналу Forklog Анатолія Каплана, якого працівники служби теж запідозрили у махінаціях зі згенерованою валютою. У грудні в його квартирі провели обшуки, вилучили дорогу техніку.

І за свідченням самого Каплана, слідчий був настільки обізнаний у криптосправі, що намагався перевести біткойни з його гаманця на свій. Загальну суму вилученого він оцінив на 500 тисяч доларів.

Причиною для обшуку була нібито участь Каплана, точніше заснованого ним сайту, в конвертації електронних грошей у реальні. Хоча сам сайт - це суто інформаційний портал. Але ж із пісні слів не викинеш.

Читайте також: Як українські чиновники нахабно наживаються на державних пільгах

Біткойнолихоманка дедалі більше вражає Україну. І я упевнена, що далі із цим явищем буде пов'язано більше і більше скандалів. І до речі - якщо нема офіційного фінансового контролю з боку держави, теоретично у біткойнах наші чиновники можуть отримувати й хабарі. Я насправді не виключаю, що найвинахідливіші вже зберігають у криптогаманцях свої приховані активи. Вони ж поки не підпадають під декларування.

Чекаємо на біткойнолегалізацію. Тоді питань без відповідей буде набагато менше.