"Marche du Film" – міжнародний кіноринок в Каннах є одним з найбільших у світі. Це місце – справжній клондайк для дистрибюторів, продюсерів та режисерів.
"Особливо в останні роки кіноринок став невід’ємною частину Каннського фестивалю. Адже тут просувають не лише культурну, але й економічну складову кіно", - каже журналіст Юлія Даценко.
популярні відео
На кіноринку вирує окреме життя. Кожна країна має свій особистий павільйон, де проходять не лише презентації кінопроектів та обговорення ідей на майбутнє, але й відбувається відбір у кіно- та теле-прокат авторського та артхаузного кіно і, звісно, нових блокбастерів. Кожна хвилина - на вагу золота.
"Дивлячись на змучений вигляд наших журналістів, програма досить насичена. Тому що усі мене просять переносити, адже вони ще встигають і прес-конференції висвітлити основного конкурсу, і одразу прибігти на наші презентації, прес-конференції", - каже представниця російського павільйону Катерина Мцитурідзе.
Аби запам’ятатися – створюють також неординарні та стильні дизайни павільйонів. Одні, до оздоблення інтер’єрів додають національну атрибутику, інші, залучають до розробки концепції спеціальних людей.
"Концепція нашого павільйону - легкість та невимушеність. Ми оголошували конкурс, і як ви бачите, обрали саме такий стиль. Коли є вільна хвилинка, наші дівчата або навіть гості сідають і починають в’язати. Це виглядає дуже кумедно", - каже представник турецького павільйону Ахмед Боячіоглу.
Вже вчетверте представлена на кіноринку у Каннах і Україна. В павільйоні кажуть – виконують не лише представницькі функції, а й впевнено протоптують дорогу у світ новому вітчизняному кіно.
"Наш павільйон - це своєрідне посольство України, тут усі українці, які є на кіноринку можуть до нас завітати і знайти для себе допомогу, і вільний Інтернет, і можливість провести зустріч і все, що потрібно для ведення своїх робочих моментів та інше", - каже заступник директора Української Кінофундації Олександра Миколишин.
Цього року українській павільйон мав що показати - на кіноринку презентували з десяток нових проектів – короткометражних фільмів, анімацію, програми майбутніх фестивалів тощо.
"Батьки і діти - це вічна проблема. Але наш фільм про те, що батьки, будь-ласка, трошки більше вірте в своїх дітей, трошки більше довіряйте нам, ми це відчуваємо, і ми знаємо, що ми хочемо", - каже актриса, фільм "Щоденник мого Я" Марія Давидко.
Не обійшли увагою і художнє кіно – цього року Україна може похвалитися трьома новими роботами. Один з них "ROCK'N'BALL" - розповідь про хлопчика, що мріє стати футболістом. Попри те, що у стрічці використовували реальні кадри з матчу "Динамо-Шахтар" автори запевняють – це історія не про спортивну гру, а стосунки на тлі футболу.
"Ми не прив’язували, ні до футбольної країни, ні до ЄВРО-2012. Адже сценарій був написаний ще у 2007 році. Ми орієнтувались виключно на хорошу історію, яка буде цікава не лише українському, але й європейському глядачу", - каже продюсер фільму "ROCK'N'BALL" Максим Онопрієнко.
На Каннському кіноринку за понад 50-річну історію - 10 тисяч учасників показали понад 4 тисячі фільмів. А кількість представлених країн – зросла до сотні.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter