Вже у березні литовці зможуть ознайомитись з матеріалами 1960-90-х років. Проте імена людей, які зізнались у співпраці з радянськими органами держбезпеки, оприлюднені не будуть.
Гендиректор Центру дослідження геноциду Тересе-Біруте Бураускайте наголошує, що мета цього кроку - не зіпсувати стосунки між Вільнюсом та Москвою, а просто отримати якомога більше інформації про діяльність КДБістів у Прибалтиці. У Росії подібний метод вивчення історії - поки за межами реального.
Гриф "Цілком таємно" залишається на 4% документів російського архіву. Секретність документів на території Росії регулює "Закон про держтаємницю". Згідно з його положеннями, термін засекречення інформації, яка є держтаємницею, не повинен перевищувати 30 років. Проте в реальності це не завжди так: недоступними для широкої аудиторії досі залишаються навіть документи часів Дзержинського.