Топ-тема осені 2014 року, про яку говорили чиновники, депутати, представники громадськості та європейські політики, включно з Венеціанською комісією, раптово відійшла на другий план. З моменту втечі екс-президента Віктора Януковича і перемоги революції минуло півроку, перш ніж нова політична еліта таки зважилися дати зелене світло люстрації. Ще старим складом, де більшість депутатів були колишніми регіоналами, Верховна Рада прийняла Закон "Про очищення влади". Це сталося 16 вересня 2014 року. Від провалу законопроект відділило тільки шість голосів. За кілька тижнів закон повернули до парламенту з підписом Петра Порошенка, а з 16 жовтня 2014 року документ набув чинності.

Правила люстрації

16 жовтня 2014 року в Україні мало ознаменувати початок нової епохи. Кінцем епохи "кумівства" та корупції мали стати безпрецедентно жорсткі, як для нашої країни, норми введеного в дію закону. Під люстрацію підпадали чиновники найрізноманітніших державних інституцій. Основні категорії, які мали б потрапити під люстрацію:

1. Колишні керівники компартій СРСР, компартії України, співробітники КДБ. Загалом цих осіб можна охарактеризувати як "людей совецької епохи";
2. Чиновники, які займали свої посади не менше року в часи всього періоду правління Януковича;
3. Чиновники, які займали свої посади впродовж періоду Євромайдану і не були звільнені за власним бажанням.

Згідно із законом про очищення влади чиновники СБУ, ГПУ, Управління Держохорони, АП, Держуправління справами, Кабміну, Вищої ради юстиції та ще деякі категорії відсторонюються від посад на п’ять років, а всі інші – на 10.

За підрахунками правозахисників, які виступали проти прийняття закону через, на їхню думку, необґрунтовано широке коло осіб, які підпадали під люстрацію, залишити свої посади мали б півмільйона осіб. Як свідчить реєстр Мін'юсту, на сьогодні люстровані 613 осіб – 0,13% від приблизної загальної кількості. Ще близько 30 тисяч, за даними того ж Мін'юсту, перевіряються.

Відповідальним органом за проведення люстрації в країні було призначено Міністерство юстиції. Хоча терміни перевірок в усіх державних органах призначав Кабмін окремим розпорядженням. Планувалося, що перші перевірки в усіх органах влади мали розпочатися ще в листопаді 2014, останні закінчаться — в грудні 2016.

Нелюстровані

Єдиний виняток – Міноборони, де офіційно ревізії стартують аж у вересні поточного року. Трохи пошукавши, нам вдалося знайти аж десять співробітників Міністерства оборони, які підлягають люстрації і паралельно займають найвищі посади.

Першим у нашому люстраційному списку йде генерал-лейтенант Хижий Володимир Михайлович, який працює заступником начальника Генерального штабу. В інтернеті не складно знайти інформацію про те, що його свого часу пов'язували зі зловживаннями при закупівлі неякісного палива для військових.

Далі в списку йде заступник командувача Повітряних Сил ЗСУ з виховної та соціально-психологічної роботи — начальник соціально-психологічного управління Грунтовський Олег Леонідович, який свою посаду обіймає починаючи з 2 липня 2012 року.

Того ж дня заступником командувача Повітряних сил ЗСУ — командиром повітряного командування "Центр" став генерал-лейтенант Вашутін Аркадій Віталійович.

Ще одним представником Повітряних сил ЗСУ, який уник люстрації, став генерал-лейтенант Шатов Володимир Андрійович. З 28 жовтня 2012 року він займає посаду заступника командувача Повітряних Сил ЗСУ з логістики — начальника логістики. Генерал-лейтенант працює в структурі ЗСУ вже досить давно і отримував державні нагороди ще з рук Віктора Ющенка, а за Віктора Януковича пішов на підвищення.

За подібним сценарієм розвивалась кар’єра генерал-лейтенанта Сідаша Віктора Васильовича. Чергове військове звання йому присвоював ще Ющенко, а підвищення дарував вже Янукович. На посаді заступника командувача Повітряних Сил ЗСУ з бойової підготовки — начальника управління бойової підготовки Сідаш перебуває з 10 грудня 2009 року.

Від Повітряних сил переходимо до Військово-Морських. Першим у списку посадовців, які підлягають люстрації йде Воронченко Ігор Олександрович, який має військове звання генерал-майора і займає посаду заступника командувача Військово-Морських Сил ЗСУ з берегової оборони — начальника управління військ берегової та територіальної оборони з 23 вересня 2013 року. Воронченко відомий тим, що в березні минулого року пробув три дні в полоні росіян під час захоплення Кримського півострова.

Також підпадає під люстрацію Черненко Василь Іванович. Звання генерал-майора він отримав вже указом Петра Порошенка на День Незалежності, саме тоді, коли російські війська оточили українських солдатів під Іловайськом. На сьогоднішній день Черненко є заступником командувача Військово-Морських Сил ЗСУ з авіації та протиповітряної оборони — начальником управління авіації та протиповітряної оборони. На своїй посаді він тримається з 23 вересня 2013 року.


Наступним у списку йде Урсол Андрій Олександрович. Він має військове звання капітана першого рангу. З 27 вересня 2013 року обіймає посаду заступника командувача Військово-Морських Сил ЗСУ по роботі з особовим складом — начальника управління.

Ще одним чиновником в ЗСУ, який уник люстрації, наразі є генерал-майор Толочний Юрій Власович. З 27 грудня 2012 він є заступником командувача з логістики — начальником логістики Командування Сухопутних військ ЗСУ.

Останнім, ким ми цікавилися в Міноборони, став відзначений багатьма державними нагородами Байдак Юрій Іванович. Він є льотчиком першого класу і учасником бойових дій в Афганістані. Наразі обіймає посаду командувача Повітряних сил ЗСУ. На сайті Міноборони про нього написане ціле досьє. Проте командувачем Повітряних сил пан Юрій став саме указом президента Віктора Януковича від 8 червня 2012 року. З того часу і дотепер він залишається на займаній посаді. Втім, Байдак за погодженням комітету ВР з питань нацбезпеки і погодження Президента уник люстрації у відповідності до закону про очищення влади.

Як уникають люстрації

Парадокс ситуації з люстрацією полягає в тому, що Міноборони саме визнає, що всі вище перелічені особи, крім Байдака, підпадають під дію закону про очищення влади. Але звільняти — не звільняє, бо ж графіки…

У самому відомстві нам з цього приводу повідомили таке:

За інформацією Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Хижий Володимир Миколайович підпадає під заборону, передбачену частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", що застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільненні в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням (частина друга статті 3).

Окрім того, маємо ще вісім таких відписок по кожному із вищеперерахованих військових чиновників.

У законодавстві є ще одна дірка. За законом, особи, які визнані учасниками бойових дій на сході України під час проведення АТО, люстрації не підлягають. Це означає, що кожен охочий залишитися на своїй посаді має цілий рік, аби отримати заповітну довідку. Виходить, отримуємо певне замкнене коло.

Практика показує, що отримати статус учасника бойових дій для тих, хто хоче уникнути люстрації – не проблема. Найскандальніший приклад заступника міністра регіональної політики та будівництва Дмитра Ісаєнка, який був звільнений через такий статус. Можна пригадати, що статус учасника бойових також мав опальний керівник ДАІ Олександр Єршов. Вочевидь доступність отримання такого звання прямопропорційна рангу чиновника, який зазіхне на цей статус.

Сама ж процедура доволі непрозора, оскільки інформацію про участь в Антитерористичній операції найчастіше відносять до конфіденційної і громадськість не має до неї доступу. Самі ж бійці, які реально були на фронті, скаржаться, що часом у списках на отримання статусу перебувають особи, яких жодного разу не бачили в батальйонах й інших підрозділах, не те, щоб на передовій.

Загалом на восьмий місяць дії закону про очищення влади складається враження, що люстрація — не зовсім люстрація, а чиновники часів Януковича й надалі безтурботно працюють. Очевидним же залишається той факт, що без жорсткого громадського контролю люстрація ризикує розтягнутися на десятиліття, так ніколи й не закінчившись.

Ярко Ярий