Російська пропаганда нагнітає, що запобігла нападу на Кремль, а самого Путіна не було в будівлі в той час. Так чи інакше, Кремль прагнутиме хоч якогось публічного реваншу. 24 Канал проаналізував, що ж пишуть західні ЗМІ про "інцидент" у Кремлі.

До теми "Атаку на Кремль" могла влаштувати сама Росія: в ISW припустили, чому це вигідно ворогу

The Washington Post відразу спростовує гіпотезу про замах на Путіна. За даними видання, це може бути символічним "попереджувальним ударом" України, або ж кремлівською операцією "під фальшивим прапором".

На відео, поширеному в соцмережах і підтвердженому The Washington Post, видно, як два безпілотники прямують до Кремля близько 2:30 ночі за місцевим часом.

  • Перший дрон, схоже, влучив у купол кремлівського Сенату – будівлю всередині башти, в якій розташований офіс Путіна, що спричинило виверження полум'я. Другий дрон, схоже, вибухнув над куполом Сенату. Під час другого вибуху на даху видно двох людей.
  • Легкі та легкодоступні комерційні безпілотники, які, вочевидь, використовувалися під час атаки, зазвичай мають обмежену дальність польоту. А це дозволяє припустити, що хтось із Москви чи області запустив цей апарат, вважає високопоставлений європейський чиновник з питань оборони.
  • Вибуховий заряд на безпілотнику виявився невеликим, додав представник оборонного відомства, і, ймовірно, не міг спричинити значних руйнувань.


Цілі дронів у Кремлі / фото Maxar / Google Earth

Аналіз CNN відеозаписів інциденту підтверджує заяву Кремля про те, що два безпілотники пролетіли над Кремлем, але видання не знайшло жодних доказів причетності України до цього інциденту. CNN проаналізувала відеозаписи, поширені російським державним каналом ТВЦ, з яких випливає, що два безпілотники з'явилися на різних напрямках у межах кількох хвилин, судячи з часу, показаного на годиннику на Спаській вежі, розташованій неподалік.

Цю інформацію, зокрема, підтвердив і сенатор Марк Ворнер – голова комітету Сенату США з питань розвідки. Щоправда, він зауважив, що аналіз подій все ще триває.

Показовою та важливою тут є реакція США. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив Washington Post, що Вашингтон аж ніяк не може підтвердити інформацію власне про напад, додавши, що будь-які подібні повідомлення з Росії слід сприймати з "величезною часткою скептицизму".

Високопоставлений чиновник НАТО в коментарі виданню висловив сумнів, що удари безпілотників були українською психологічною операцією, спрямованою на те, щоб збентежити Путіна, але застеріг, що поки що немає жодних доказів того, що це саме так. На його думку, це частина великої гри.

Попри все, Україна знову й знову демонструє здатність наносити удари по російській території, змушуючи ставити незручні питання про стан російської протиповітряної оборони,
– зауважив Семюель Бендетт, військовий аналітик дослідницької групи CNA.

Кремлівський безпілотник викликав шалену гру в здогадки та вже цілу низку конспірологічних теорій, пише Sky News.

Той, хто запускав дрон у Кремль, знав, що робить. Траєкторія польоту над російськими символами-іконами вражає – дрон летів над собором Василія Блаженного з характерним цибулеподібним куполом, потім через всю Червону площу, над мавзолеєм Леніна і стінами Кремля, і, нарешті, врізається в один із дахів за його межами.

Москва використовує інцидент для того, щоб накинути ще більше звинувачень на адресу України та розкритикувати Захід за те, що він надсилає Києву зброю.

Водночас це також буде корисно для режиму Путіна, який намагатиметься обмежити святкування Дня Перемоги наступного тижня.


Знак у центрі Москви іронічно повідомляє, що безпілотники в цьому районі заборонені / фото росЗМІ

Зазвичай 9 травня – одна з найважливіших і сакральних дат у російському календарі, коли росіяни згадують перемогу над нацистською Німеччиною. Цього ж року в багатьох російських містах заходи були майже скасовані, нібито з "міркувань безпеки".

  • Але вони бояться іншого. Ходи "безсмертного полку", коли звичайні росіяни йшли б парадом, несли б фотографії родичів, які загинули в боях з німцями.
  • Якби люди також принесли фотографії близьких, які загинули в Україні, це могло б стати ляпом для режиму, який намагається приховати повну картину втрат у війні.

З іншого боку, це здається надто дивним. Чи не міг би Путін досягти того ж, влетівши в менш значущу пам'ятку? Чи справді режим хотів би, щоб світ побачили фото, які показують сором Росії та створюють картину слабкості?

Найближчі тижні можуть загрожувати режиму Путіна як ніколи раніше. Як говорив високопоставлений нацист Герман Герінг на Нюрнберзькому процесі: "Якщо вам вдасться знайти спосіб налякати людей, ви зможете змусити їх робити те, що вони хочуть".

Вогняний удар по цитаделі російського уряду напередодні ключової патріотичної річниці глибоко стривожив багатьох росіян і посилив заяви режиму Путіна про те, що їхня країна зазнає нападу з боку "русофобського Заходу", який не зупиниться ні перед чим. Хто б не стояв за цим нападом, якщо це допоможе тримати росіян у покорі, оскільки кількість жертв у катастрофічній війні Путіна продовжує зростати, Кремль буде задоволений.

The Wall Street Journal також задається питанням, а чи не дає цей інцидент Путіну політичне прикриття для подальшої військової мобілізації. Адже це сталося напередодні запланованого великого наступу України.

"Слід очікувати ударів у відповідь по Україні", – вважає Ніко Ланге, військовий аналітик і експерт з питань Росії, який працював у Міноборони Німеччини. Він додав, що будь-яка масована відплата може поглинути й так дефіцитні ракети, необхідні росіянам для захисту окупованих територій від українського контрнаступу.

Як не крути, чи це була Україна, чи російські опоненти Путіна, атаки безпілотників на Кремль виставляють Путіна у вкрай поганому світлі, і в нього небагато варіантів відповіді, які б покращили його становище,
– наголосив Ланге.


Барикади на Червоній площі в Москві / фото ZUMA PRESS

Відомо, що Путін проводить тривалий час за межами Москви в кількох резиденціях, які є в його розпорядженні. Це потенційно робить будь-яку спробу завдати удар по Кремлю радше символічним актом, щоб продемонструвати слабкість найважливіших систем протиповітряної оборони Москви, аніж реальним нападом на російського диктатора, підсумовує видання.

У Politico визнають, що, безсумнівно, 3 травня 2023 року стане одним із тих днів, які ми всі запам'ятаємо в 14-місячній війні між Росією та Україною.

Не всі вважають, що буде погано, якщо це виявиться атакою українського уряду. І варто відзначити, що в цьому є певна логіка, а також сміливість сказати те, чого не наважуються сказати в західних кабінетах.

Я сподіваюся, що це факт, що Україна стояла за спробою удару по Кремлю. Росія користується нашим "імунітетом", а ми, фактично, забезпечуємо його, забороняючи Україні використовувати нашу зброю для нанесення ударів по Росії... Я хочу, щоб Російській Федерації довелося витрачати енергію і всі сили на захист своєї столиці,
– сказав генерал у відставці Філіп Брідлав, колишній верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО.


Філіп Брідлав / фото AFP

Саме українці, схоже, мають перевагу в наступальній творчості – і не лише в повітрі. У жовтні ми вже атакували Чорноморський флот Росії в Севастопольській гавані, використовуючи безпілотні катери, що працюють на модифікованих двигунах від гідроциклів.

"Єдиною жертвою удару безпілотників стала гордість Федеральної служби охорони (ФСО), російського відомства, відповідального за охорону Путіна і безпеку Кремля", – іронічно знущаються у матеріалі The Telegraph.

Британське видання в саркастичній манері висміює Росію. Там кажуть, що це більше схоже на демонстрацію можливостей – спосіб познущатися над російським урядом, аніж на серйозний замах на вбивство. І це цілком у межах можливостей України.

Британці навіть наводять принизливі слова військового злочинця й терориста Гіркіна, який із сумом визнає, що "востаннє ворог бомбив Москву в 1942 році".

Україна продемонструвала здатність відправляти спецпризначенців глибоко в тил Росії, а запуск зсередини міста скасував би необхідність проникати через систему ППО російської столиці.

Однак для цього потрібно буде знайти спосіб подолати потужні електронні пристрої глушіння, що використовуються ФСО для захисту Кремля від такої атаки.


"Атака на Кремль" в інфографічній мапі The Telegraph

Водночас видання навіть логічно зауважає, що люди, які найкраще можуть проникнути крізь цю оборону – це самі співробітники ФСО. А це вже, як кажуть у Росії, зовсім інша історія.