У Нью-Йорку Мігель Котто повернувся у «Великий бокс», нокаутувавши Юрія Формана у 9-у раунді.



Стадіон "Янкі"

Для ізраїльського боксу надії у «вальервйті» фунтом більше фунтом менше втрачені. Щоправда Форман, на відміну від українського єврея Саліти не падав вже у першому раунді, а як герой вистояв дві з половиною останні трихвилинки проти Мігеля. На цьому пропоную закінчити розписувати про народженого в білоруському Гомелі Юрія – він програв, він не зірка, повернутись буде важко.


До і після бою

Про перебіг бою було написано багато вже, тому коротко по ключовим моментам:

1-6 раунд: клас Котто проти шаленого бажання Формана: Мігель легко перебоксовує суперника просто лівою, коли втрачає концентрацію пропускає, досить багато.

7 раунд: Форман двічі падає як підкошений: травма коліна

8 раунд: кут Формана викидає рушник, але після наради із медиками та тренерами виріши продовжити поєдинок

9 раунд: удар лівим гаком в печінку і ТКО для Котто.

Дива:

Взагалі дивний бій вийшов: після викинутого рушника, коли монтував сюжет разів шість передивлявся як залітала біла шмата (в заповільненому режимі) у ринг і падала на плече Котто – американці вміють гарно подати усе, в нас футболі такого не зроблять – хіба що «спайдер» в «Металісті». Інша тема, ліричний відступ, заліз не туди…Здавалось, кінець бою, але дивна нарада із рефері і знову б’ються. Форман вирішив на одній нозі продовжити бій, попри викинутий рушник.

Диво номер два: травма Формана. Коліно, яке він пошкодив ще 15 років, впавши із велосипеда.


Мейд бай Стюард:

Після двох поразок – від Маргаріто та Пакьяо, Котто було два варіанти: або йти із боксу, або в нього повернутись взявши когось із «вінерів» у штаб. Такий знайшовся – варіантів небагато: або «стероїдний» Фредді Роач, в якого цілий інкубаційний цех підопічних, або Емануель Стюард, зосереджений на Володимирі Кличку і той, хто не розпорошується на всіх. Вибір впав на Стюарда.

Перед боєм Стюард не раз заявляв, що не збирається щось змінювати у стилі Котто, а просто повернути йому впевненість після двох поразок та зробити із нього «старого Міегля Анхеля», на початках кар’єри – точного, який йшов до своєї цілі, зігнувши спину, піднявши рукавички, працюючи лівим джебом.

Загалом Стюарду це вдалося. Із самого початку бою було видно, що перевага Формана в швидкості над Котто лише в ногах, але не в ударах. Так, до сьомого фатального раунду, Юрію вдавалось дістати Котто правим кросом із далеку та налякати своїми стрибками головою вперед, але до кінця бою лице вихідця із СРСР нагадувало місиво, а не Котто.

До 5 раунду Котто здається, не виконував плану на бій Стюарда, який хотів виграти поєдинок лівим джебом, але потім пуерторіканець усе зробив як заповідав «Святий Емануель».

Котто занадто багато пропускав необов'якових ударів


Не все так ідеально зробив Стюард із Котто. Мігель на класі побив героя-Формана, який у пуерторіканця був і до того, але як скаже потім сам Котто: до мене повернувся лівий гак. Турбує інше, Мігель пропускав занадто багато: 37 % панчів 137 ударів Формана проходили у ціль, що не було із останніми суперниками ізраїльтянина і це повинно насторожувати, адже вийшовши проти Ангуло, Вільямса, Мартінеса чи того ж самого Дзінзірука, Котто може опинитися на рингу вже в перших раундах.



Удар в печінку:

Чи впав би Форман після удару по печінці, якби міг повноцінно рухатися? Напевно Ні! Бо потужного лівою у відкритий розслаблений корпус не дозволив би пробити.