"Другий Чорнобиль" як зброя паніки: яка справжня мета ударів Росії по підстанціях АЕС
- Росія планує удари по підстанціях, що забезпечують роботу українських АЕС, щоб від'єднати енергоблоки від енергосистеми та створити енергетичну кризу.
- Експерти вважають, що реальна ціль цих дій – розтягнути українські засоби ППО, а не спричинити ядерну катастрофу.
На тлі чергової хвилі російських атак по енергетичній інфраструктурі Україна знову опинилася перед небезпечним поєднанням воєнної реальності та інформаційного тиску. Попередження ГУР про можливі удари по підстанціях, що забезпечують роботу атомних електростанцій, відразу ж викликали резонанс і тривожні асоціації з найгіршими сценаріями – аж до розмов про "другий Чорнобиль".
Цю тему підхопили й на найвищому політичному рівні: президент Володимир Зеленський публічно наголосив, що атаки на енергетику посеред зими є не лише воєнним злочином, а й спробою зламати міжнародні зусилля щодо завершення війни. Водночас у публічному просторі почали з’являтися емоційні оцінки та гіпотетичні сценарії, які самі собою можуть стати інструментом тиску та паніки.
Наскільки реалістичною є загроза ударів по АЕС, чи справді йдеться про ризик ядерної катастрофи, і яку мету насправді може переслідувати ворог, 24 Канал розпитав авіаційного експерта, офіцера Повітряних сил у резерві Анатолія Храпчинського.
Що відомо про атаки на АЕС?
У розпалі зимової кампанії російських ударів по енергетичній інфраструктурі з’явилися нові тривожні ознаки щодо планів ворога. Головне управління розвідки (ГУР) попередило, що Росія розглядає варіанти ударів по підстанціях, що забезпечують роботу українських атомних електростанцій та ключових транзитних ліній передачі електроенергії.
Йдеться про об’єкти, які безпосередньо впливають на стабільність постачання світла й тепла населенню.
Шляхом знищення або виведення з ладу вказаних підстанцій москва прагне від’єднати енергоблоки АЕС від об'єднаної енергосистеми України, аби цивільні українці тотально опинились без світла й тепла. Станом на середину січня 2026 року росія здійснила розвідку десяти відповідних об’єктів критичної енергетичної інфраструктури у дев’яти областях України,
– йдеться у повідомленні ГУР.
Про можливі атаки каже й президент Володимир Зеленський, якого попередив керівник ГУР Олег Іващенко. "Кожен такий російський удар по енергетиці в умовах такої жорсткої зими послаблює та знецінює зусилля ключових держав, зокрема Сполучених Штатів, для закінчення цієї війни", – наголосив президент.
До теми Промах ракети може спричинити другий Чорнобиль, – "Флеш" про наміри Росії атакувати АЕС
Важливо! Сергій Бескрестнов (позивний Flash), фахівець у галузі військових радіотехнологій, у своєму дописі 19 січня зазначив, що промах російських ракет "Іскандер" або "Кинджал", які поцілять по реакторах, може перетворитися на "другий Чорнобиль".
Фактично всі наші АЕС знаходяться поблизу або Білорусі, або окупованої території РФ і можлива трагедія торкнеться всіх,
– пише Flash.
Розтягування ППО: якою може бути реальна загроза?
Наскільки серйозна ця загроза та чи дійсно є небезпека "другого Чорнобиля"? Про це 24 Канал поговорив з авіаційним експертом Анатолієм Храпчинським.
По-перше, дякуємо ГУР та Президенту за своєчасне попередження. Обізнаний – значить озброєний. Проте, коли колеги починають публічно розписувати сценарії – куди саме, чим ("Іскандери", "Кинджали") і з яким ефектом можна вдарити, – тут я б поставив три крапки. Публічний BDA (Battle Damage Assessment) гіпотетичних ударів – не наша задача. У росіян достатньо своїх інженерів, щоб не допомагати їм експертними підказками.
Навіщо ж ця інформація саме зараз? "Технічна сторона зрозуміла. Удар по реактору – це самогубство, цього ніхто робити не буде", – вважає Храпчинський.
Реальною ж ціллю можуть бути відкриті розподільчі пристрої (ВРП), по яких вони б’ють уже давно. Їхнє знищення відрізає станцію від енергосистеми й переводить блоки в аварійний режим.
Фактично, це шлях до блекауту, але без "ядерного апокаліпсису".
Стратегічна ж мета цього галасу, на погляд Храпчинського, не в енергетиці, а у спробі розтягнути українські засоби ППО.
Контекст простий. Інформація про посилення ППО на Харківському та інших критичних напрямках створює для російської авіації реальний дискомфорт. Навіть без масових збиттів, сама наявність (або загроза наявності) далекобійних систем змушує ворога тримати дистанцію. Це відсуває рубежі скидання КАБів, знижує їхню точність і глибину ураження, ламаючи плани вогневої підтримки наступу. І тут ворог дістає карту "ядерної загрози", ставлячи нас перед вибором: тримати небо над фронтом чи тягнути дефіцитні системи в тил до АЕС.
Тим паче запускати показово розвідувальні дрони – це чиста демонстрація. У ворога є доступ до іранських та китайських супутникових даних, а щоночі "Шахеди" з камерами та mesh-зв’язком і так збирають увесь необхідний масив інформації.
Читайте також Загроза радіації в Чорнобилі через "Шахеди": яка ситуація на ЧАЕС, що кажуть експерти та МАГАТЕ
Те, що ми бачимо зараз, – це не стільки розвідка, скільки елемент тиску, зазначає Храпчинський у коментарі 24 Каналу. Експерт закликає не мати ілюзій щодо міжнародного права:
Апелювати до Женевських конвенцій у війні з Росією – це як читати проповідь терористу з поясом смертника. Їх зупиняють не параграфи, а фізична неможливість завдати удару або страх отримати симетричну відповідь.
І не варто забувати, що Запорізька АЕС у заручниках у росіян із першого дня великої війни. І жоден міжнародний документ цьому не завадив. Основна мета ворога, щоб Україна розтягувала свою ППО, каже експерт. Тому завдання українців – не панікувати й не бігти переставляти ППО під диктовку московських вкидів, а холоднокровно рахувати пріоритети.
Часті питання
Яка мета атак на підстанції, що забезпечують АЕС в Україні?
Мета атак на підстанції полягає в тому, щоб від'єднати енергоблоки АЕС від об'єднаної енергосистеми України, що призведе до відсутності світла і тепла у цивільного населення. Це є частиною стратегії Росії щодо створення хаосу і дестабілізації ситуації в Україні в умовах війни.
Чи існує реальна загроза ядерної катастрофи внаслідок атак на АЕС?
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський вважає, що удар по реактору є самогубством, і цього ніхто робити не буде. Реальною ціллю можуть бути відкриті розподільчі пристрої, які знищують, відрізаючи станцію від енергосистеми і переводячи блоки в аварійний режим, але без ризику ядерного апокаліпсису.
Яка стратегічна мета інформаційного галасу навколо можливих атак на АЕС?
Стратегічною метою інформаційного галасу є спроба розтягнути українські засоби ППО. Це створює реальний дискомфорт для російської авіації, змушуючи ворога тримати дистанцію і знижуючи точність їхніх ударів. Ворог використовує карту "ядерної загрози", щоб змусити Україну розтягувати свої ресурси.
Що робить Україна для протидії можливим ударам по енергетичній інфраструктурі?
Україна посилює захист своїх енергетичних об'єктів, зокрема шляхом розгортання систем протиповітряної оборони. Крім того, влада робить акцент на інформаційній кампанії, щоб заспокоїти населення та підготувати його до можливих сценаріїв, а також доводить до міжнародної спільноти, що такі атаки є воєнними злочинами, намагаючись залучити міжнародну підтримку для тиску на Росію.
Чому атаки на енергетичну інфраструктуру України викликають міжнародний резонанс?
Атаки на енергетичну інфраструктуру України, особливо в зимовий період, розглядаються як воєнний злочин та спроба зламати міжнародні зусилля щодо завершення війни. Президент Володимир Зеленський наголосив, що такі удари послаблюють зусилля ключових держав, зокрема Сполучених Штатів, для закінчення цієї війни — тому вони викликають міжнародний резонанс і занепокоєння.