Сьогодні дедалі важливішим стає інше питання: чи можна зробити так, щоб ці ракети взагалі не злетіли? Саме тут проходить головна межа між війною, яку ведуть реаційно, і війною, де противника випереджають. На моє переконання, Україна вже вступає саме в цей етап. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Маємо змінювати стратегію
Проблема полягає не лише в тому, що Росія збільшує кількість ударів. Навіть якщо наші партнери знайдуть можливість передати додаткові комплекси Patriot і більше ракет-перехоплювачів, це не означає, що проблему буде вирішено остаточно.
Будь-яка система протиповітряної оборони має свої фізичні й виробничі обмеження. Для перехоплення однієї балістичної ракети часто необхідно використати кілька ракет-перехоплювачів. Водночас противник постійно нарощує виробництво власного озброєння, отримує ракети й боєприпаси від союзників, збільшує інтенсивність атак і комбінує різні типи засобів ураження.
Цю гонку неможливо виграти лише обороною. Саме тому стратегія має змінюватися.
Потрібно діяти на випередження
Якщо ракета вже стартувала, ми фактично боремося з наслідками. Значно ефективніше не чекати моменту запуску, а позбавити противника самої можливості здійснити удар.
Це означає працювати по всьому ланцюгу підготовки атаки. Передусім – по пускових установках. Саме вони є головною ціллю, адже без них навіть найсучасніша ракета залишається лише металом.
Але цим перелік не обмежується. Не менш важливо знищувати аеродроми стратегічної авіації, місця накопичення боєприпасів, логістичні вузли, залізничні ешелони, тягачі, склади, підприємства, які забезпечують підготовку ударів, а також паливну інфраструктуру, без якої ця військова машина не працюватиме.
Саме удари по джерелах загрози поступово мають стати одним із ключових елементів української стратегії.
Розвідка має велике значення
Недостатньо лише далекобійних безпілотників або ракет. Потрібна інформація.
Сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу розвідок. Вирішальне значення має не тільки те, чим завдати удару, а й знання, коли і куди його завдати.
Космічна розвідка, радіоелектронні засоби, супутниковий моніторинг, технічна розвідка партнерів здатні виявляти переміщення мобільних комплексів, підготовку літаків до вильоту, завантаження ракет, пересування ешелонів і логістичних колон ще до того, як вони почнуть виконувати бойове завдання.
Саме тому співпраця України із західними розвідувальними структурами набуває принципово нового значення. Йдеться не лише про попередження населення про повітряну тривогу. Йдеться про можливість завдати удару ще до моменту запуску ракети.
Фактично це перехід від пасивної оборони до активного випередження.
Зволікання коштуватиме дуже дорого
Україна вже має технологічні можливості для таких операцій. Дальність сучасних українських ударних безпілотників, розвиток власних ракетних програм і накопичений бойовий досвід відкривають зовсім інші перспективи, ніж ще два чи три роки тому. Але цей потенціал повинен працювати системно, а не епізодично.
Будь-яке зволікання дорого коштує. В умовах війни місяці інколи означають тисячі нових ракетних ударів, сотні зруйнованих будинків і десятки людських життів. Саме тому військова економіка, швидкість ухвалення рішень, виробництво високоточної зброї та подолання бюрократичних бар’єрів стають такими ж важливими, як і нові системи ППО.
Війна змінюється. І разом із нею повинна змінюватися наша стратегія. Перемогу приносить не лише здатність перехопити удар. Справжню перевагу отримує той, хто позбавляє противника можливості цей удар здійснити.
Саме тому майбутнє сучасної війни вирішується не лише над українськими містами, де ракети вже летять до своїх цілей. Воно вирішується значно раніше – у момент, коли пускова установка ще тільки готується до запуску.