За майже два роки повномасштабної війни українські сили завдали сотні ударів по російській військовій інфраструктурі на окупованих територіях і в самій Росії. Про найзнаковіші з них і про можливості України – читайте в матеріалі 24 Каналу.
До слова По кораблю щомісяця: як Сили оборони знищують військовий флот Росії
Початок повномасштабного вторгнення
Українські військові почали завдавати удари у відповідь по російських військових об'єктах практично одразу ж після повномасштабного вторгнення. Втім, спроможності українського війська тоді були відчутно обмеженими. Основною ударною силою на початку 2022 року були:
- ракетний комплекс "Точка-У" з дальністю до 120 кілометрів,
- ударний безпілотник Bayraktar TB2 з дальністю польоту до 150 кілометрів.
Фактично, такі спроможності давали можливості бити лише по російських колонах, які намагалися захоплювати українські території на Півночі країни. Натомість знищувати російські військові бази можна було лише на окупованих територіях чи на території Росії безпосередньо поруч з кордоном.
Така ситуація потребувала негайного вирішення й створення умов щонайменше паритету в можливостях завдавати аналогічних ударів за кількістю та дальністю. Частково її вирішували західні партнери, надаючи Україні все більш далекобійні системи, частково сама Україна – державні й приватні виробники зброї створювали все більш далекобійні ударні БпЛА.
Завдяки допомозі західних партнерів ми змогли прогнати російські війська з правого берега Херсонської області, знищуючи їхню логістику. Крім того, стали можливими такі історії як знищення сотень окупантів одним ударом по їхній казармі в Макіївці Донецької області.
Натомість створення власних БпЛА дальнього радіуса дії дозволило дещо знизити спроможності Росії атакувати територію України. Помітно, що такі безпілотники українські військові застосовують передовсім по російських аеродромах та літаках. Пропонуємо пригадати найпам'ятніші випадки.
Удари по "Енгельсу" й "Дягілєво"
Першим шоком для російських військ були одночасні удари по аеродрому "Енгельс" у Саратовській області (майже 630 кілометрів від крайньої північно-східної точки України) та авіабазі "Дягілєво" в Рязані (понад 470 кілометрів від крайньої північної точки України).
Обидва удари були завдані майже одночасно в ніч проти 5 грудня 2022 року. Це була своєрідна відповідь на постійні російські обстріли енергетичної інфраструктури України.
Як наслідок, на "Енгельсі" були пошкоджені 2 стратегічних бомбардувальники-ракетоносії Ту-95МС і знищені четверо російських окупантів. Натомість на "Дягілєво" пошкоджень зазнали дальній стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 та ще один Ту-95МС. Крім того, знищені 6 російських військових.
У вересні 2023 року керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов розповів, що російські аеродроми атакували за допомогою модернізованих радянських безпілотників Ту-141 "Стриж", начинених вибухівкою.
Наслідки удару по авіабазі "Дягілєво" / Фото ISI
Після цієї атаки Росія не винесла жодних уроків, тож варто було очікувати на продовження. Так і сталося вже через 3 тижні – у ніч проти 26 грудня 2022 року "Енгельс" знову атакували українські безпілотники.
На жаль, ця атака була не настільки результативною. Російське міноборони відзвітувало про "збиття" безпілотника. Та насправді російська система ППО змогла лише зачепити його, внаслідок чого дрон дещо змінив свою траєкторію.
Після цього український безпілотник все одно впав на територію аеродрому. Російська влада запевняла, що бойові кораблі не постраждали. Натомість були ліквідовані ще троє російських військових. За російськими даними, у цій атаці так само були використані Ту-141 "Стриж".
Варте уваги Втрати Росії в Україні дорівнюють 19 арміям НАТО: з чим можна порівняти 300 000 знищених ворогів
Під ударом навіть Москва
На початку травня 2023 року Кремль активно готувався до "параду перемоги" на Красній площі. Аби було що показати російським масам, ледь не пів року до цього тривала битва, в якій Росія намагалася захопити Бахмут.
Плани росіян на парад опинилися під загрозою після ночі проти 3 травня. Тоді невідомий безпілотник атакував одну з веж Кремля, поряд з яким і мав відбутися парад.
Сили спеціальних операцій проводять спеціальні заходи, зокрема, в глибині тилу ворога. Він відчуває наслідки нашої діяльності дуже боляче. На полі бою краще полювати, ніж бути жертвою,
– заявило джерело в ССО.
Очевидно, що мета була дуже важлива – показати росіянам, що коли вони ведуть війну проти іншої держави, ця війна обов'язково рано чи пізно перейде й на їхню територію.
Дрони атакували Кремль: дивіться відео
Згодом атаки на Москву стали більш регулярними. Зокрема, найзнаковішими були польоти дронів над російською столицею 30 липня й 18 серпня. В обох випадках дрони залітали в "Москва-Сіті".
У соціальних мережах було багато скептицизму щодо того, що буцімто такі атаки "все одно не мають жодного значення". Насправді ж вони навіть мають свій вплив на фронт.
Зокрема, під час таких атак щоразу закриваються московські аеропорти, а навіть найбагатші москвичі відчувають загрозу через розв'язану Росією війну. У будь-якому разі це змушує росіян задуматися про те, чи потрібна їм ця війна.
Інші знакові атаки
Вже з серпня 2023 року атаки по стратегічних об'єктах російської армії стали регулярними. Як наслідок, російське окупаційне військо зазнало суттєвих втрат. Серед найзнаковіших атак:
- Аеродром "Сольці" – 19 серпня 2023 року. Він розташований за 670 кілометрів від крайньої північної точки України. Знищений літак Ту-22М3.
- Аеродром "Шайковка" – 22 серпня 2023 року. Розташований за понад 220 кілометрів від крайньої північної точки України. Знищений літак Ту-22М3.
- Аеропорт Пскова – 30 серпня 2023 року. Розташований за 675 кілометрів від крайньої північної точки України. Пошкоджені 4 літаки Іл-76. Керівник ГУР Кирило Буданов заявив, що дрони запустили з території Росії.
- Євпаторія – 14 вересня 2023 року. Розташована за близько 170 кілометрів від вільної частини української території. СБУ та ВМС спільними зусиллями знищили комплекс протиповітряної оборони "Тріумф".
Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в інтерв'ю виданню The Economist назвав 3 цілі ударів по території Росії:
- виснаження російської системи ППО,
- виведення з ладу військового транспорту й бомбардувальників, а також оборонних підприємств,
- психологічний вплив на росіян.
Посіяти занепокоєння серед населення та порушити економічні процеси в Росії. Закриття великих аеропортів у Санкт-Петербурзі та Москві, наприклад, стало майже щоденним явищем,
– пояснив Кирило Буданов.
До слова, раніше західні партнери України були категорично проти ударів по території Росії. На їх занепокоєння, це могло буцімто призвести до ще більшої ескалації конфлікту. Втім, схоже, вже й наші партнери усвідомлюють, що без перенесення війни на територію ворога виграти її неможливо. Тож єдине, про що останнім часом просять партнери, – не використовувати для таких ударів західну зброю.
Найбільш знакові удари по об'єктах Росії / Колаж 24 Каналу
Куди можуть діставати українські безпілотники
В умовах нинішньої війни розвиток сучасних технологій був лише питанням часу. Зокрема, це стосується й далекобійних систем і дронів.
Нещодавно в інтерв'ю "ЕП" очільник Укроборонпрому Герман Сметанін розповів, що український безпілотник-камікадзе, який здатен долати відстань у тисячу кілометрів, вже виготовляється.
Виробляється. Зокрема, в кооперації з іноземними партнерами. Де саме – розповідати не буду з міркувань безпеки. Головне – що вони літають і вибухають, а Сили оборони їх замовляють. Це ж чудово!
– розповів Герман Сметанін.
Це означає лише одне – війна все більше й більше переноситиметься на територію Росії. Ба більше, щоразу глибше. Звісно, запускати такі безпілотники просто з російсько-українського кордону або з лінії фронту – неможливо. Такі запуски відбуватимуться щонайменше за 100 кілометрів від цих рубежів.
Пропонуємо поглянути, куди діставатимуть українські дрони за таких умов:
- Брянськ – з Чернігівської області до 200 кілометрів,
- Курськ – з Сумської області понад 200 кілометрів,
- Ростов-на-Дону – з Дніпропетровської області понад 250 кілометрів,
- Воронеж – з Харківської області понад 250 кілометрів,
- вся окупована частина України – до мису Айя на півдні Криму від Запорізької чи Херсонської областей понад 350 кілометрів,
- Липецьк – з Харківської області понад 350 кілометрів,
- Смоленськ – з Чернігівської області понад 350 кілометрів,
- Тула – з Чернігівської області понад 400 кілометрів,
- Тамбов – з Харківської області понад 450 кілометрів,
- Краснодар – з Дніпропетровської області понад 500 кілометрів,
- Рязань – з Чернігівської області до 550 кілометрів,
- Москва – з Чернігівської області до 550 кілометрів,
- Волгоград – з Харківської області понад 550 кілометрів,
- Ставрополь – з Дніпропетровської області близько 600 кілометрів,
- Саратов – з Харківської області майже 700 кілометрів,
- Псков – з Чернігівської області до 750 кілометрів,
- Великий Новгород – з Чернігівської області понад 750 кілометрів,
- Нижній Новгород – з Чернігівської області понад 850 кілометрів.
- Астрахань – з Дніпропетровської області майже 900 кілометрів,
- Грозний – з Дніпропетровської області понад 900 кілометрів,
- Самара – з Харківської області до 1 тисячі кілометрів,
- Тольятті – з Харківської області до 1 тисячі кілометрів,
- Санкт-Петербург – з Чернігівської області до 1 тисячі кілометрів,
- Махачкала – з Дніпропетровської області близько 1 тисячі кілометрів.