Любов до екзотичних фруктів зародилась ще в дитинстві, коли хлопцю привезли дефіцитний апельсин. Смак приголомшив, тож Анатолій посадив тоді кісточку, сподіваючись виростити власне деревце. Та плодів чекати довелось аж 23 роки. За цей час Анатолій уже встиг здобути освіту інженера-авіатора, але заради мрії наважився змінити професію.
Нові знання довелось здобувати в бібліотеках та архівах. Утім теорія – це тільки перший крок. Щоб цитрусові виросли, потрібно було перетворити клаптик української землі на справжні тропіки. Тут і знадобилась інженерна освіта: українець розробив проект енергоощадних теплиць – термосів. Навіть коли на вулиці люті морози, тут температура не опускається нижче 7 градусів – і це без жодного опалення.
З цього моменту закипіла робота: кількість саджанців росла, на гілках почали з'являтись ароматні плоди. Просто збирати урожай було нецікаво – Анатолій експериментував – замість 4-метрових бананових дерев вивів карликові – заввишки менше метра. А зараз йому подобається вирощувати дерева-сади – так, щоб на одній гілці ріс апельсин, на іншій лимон, а на третій мандарин.
Якщо ви думаєте, що цитрусові дерева вибагливі – то ні. Насправді їм цілком підходить українська земля: особливо ґрунт з-під липи, берези чи акації. Більше того, для наших країв цитрусові не новинка – в Умані ще у 19 столітті були теплиці, де вирощували соковиті плоди для заможних українців та навіть царського столу.
Найчастіше Атантолій Патій роздає фрукти односельчанам, а от фінансові плоди його праці переважно надходять від продажу саджанців та проектів теплиць. Зараз його розробки можна побачити в десятьох країнах світу.