Час амбіцій: Україні слід зайняти місце Росії в G20

Чому Україна має бути в G20

Це потрібно вирішити. З усіх важливих коаліцій Україна хоче пристати до ЄС, мріє пристати до НАТО і подала заявку до Організації економічного співробітництва та розвитку. Але чому ми проходимо повз "Велику Двадцятку", де цілком можемо зайняти місце Росії?

Читайте також Журналісти в неволі: як Україна звільняла медійників з російського полону

Потоки шаленої критики на адресу ООН протягом останніх 5 років за неспроможність знаходити рішення для проблем (пандемія коронавірусу, війна в Україні) вже призводять до того, що питання глобальної важливості все більше перебирає на себе G7. Помітивши це, країни Глобального Півдня почали чинити спротив, закликавши ширше використовувати формат G20, де Глобальний Південь має більше голосів.

Українська дипломатія веде перемовини з усіма ключовими коаліціями, однак саме час почати робити кроки, аби забрати в Росії місце у G20. Якщо Україна збирається бути країною з міжнародними амбіціями – то таке рішення видається вкрай доречним.

G20 вирішила перебрати на себе роль визначення майбутнього заморожених російських державних активів – тих самих 300 мільярдів доларів, які Україна так прагне отримати. Нещодавно в Бразилії відбулася зустріч міністрів фінансів країн-членів G20, де саме й обговорювалася доля цих грошей.

Це класичний випадок, де проблеми України обговорюються без участі самої України. Вкрай дивно бачити, чому голоси міністрів фінансів Саудівської Аравії та Індонезії, котрі виступили проти ідеї передати Україні російські гроші бодай в якомусь вигляді, набувають тут вирішального значення.

Я просто в "захваті" від того, як країни Глобального Півдня починають торгуватися із Заходом з приводу допомоги Україні, намагаючись отримати в цьому процесі бодай якісь дивіденди.

Якщо Саудівська Аравія принаймні тримає в руці козир у вигляді впливу на світовий ринок нафти та газу, то Індонезія просто монетизує членство в G20, при цьому сама є реципієнтом західних програм допомоги. Втім, Україні зараз варто не ображатися на Саудівську Аравію чи Індонезію, а розмовляти з ними. Повноцінно зробити це можна лише у такому форматі, як G20.

У крайньому разі, якщо НАТО не згодиться надати Україні відчутні гарантії членства в найближчі 5 – 10 років, український уряд має попрохати своїх стратегічних іноземних партнерів надати хоча б членство в G20, мотивуючи це ключовою роллю України в балансі європейської безпеки.

Зауважте Трамп вже не проти допомоги Україні, але є "але"

Що ми можемо запропонувати

Якщо рухатися далі, то Україна може запропонувати навіть виконувати роль представника Східної Європи в G20 – такого представництва потребують Молдова, Грузія, Польща та інші країни. Інакше "Велика Двадцятка" стане досить дивною дипломатичною платформою, де Захід намагатиметься вирішувати долю планети в жорстких дискусіях із Глобальним Півднем.

Членство України принесе до порядку денного більше питань, де країни матимуть можливість дійти згоди. Всі ж хочуть отримати нове покоління твердих гарантій непорушності кордонів? Саме про це може бути український досвід в разі набуття членства в G20.

Участь України в роботі "Великої Двадцятки", до речі, може стати способом зняти поляризацію в цій структурі, де більшість дискусій наразі переходить у площину про те, що західні поради, методи, політичні та економічні підходи не підходять всім іншим країнам та регіонам. Глобальний Південь говорить Заходу: "Годі давати нам поради від МВФ, коли ви вже самі за ними не живете, бо вони застарілі".

Аргументи, чому Росії не місце в G20

Окрема тема – як пояснити членам G20, чому варто викинути Росію з цього формату.

• По-перше, з G7 Росію свого часу вже викинули за вторгнення до України у 2014 році. Тому такий крок був би просто логічним продовженням процесу, розпочатого ще 10 років тому.
• По-друге, Росія є агресивним порушником міжнародного права – і навряд чи G20 має причини це терпіти.
• По-третє, присутність Росії в перемовинах "Великої Двадцятки" зможе згодом перетворити й цю платформу на цілковито імпотентну, як ми це бачимо на прикладі Ради Безпеки ООН.

Україна має якнайкраще скористатися своєю унікальною геополітичною роллю як країни, що дає відсіч потужному агресорові. Інакшої зручної та реальної можливості долучитися до G20 (як і до ЄС та НАТО) в найближчі десятиліття вже може і не бути. Тому це завдання для сьогоднішньої української дипломатії, а не для дипломатії післязавтрашньої.

Важливо Є один шлях до відновлення справедливості щодо України

Уже сам процес перемовин про вступ до G20 може стати важливим каналом комунікації з країнами Глобального Півдня. З'явиться порядок денний для розмов, зустрічей, домовленостей, угод. Станом на зараз, в Південній Африці чи Бразилії просто не розуміють, про що їм потрібно розмовляти з Україною. Якоїсь особливої геополітичної чи безпекової експертизи в них немає, а інших тем вони просто не помічають, вважаючи Україну далекою й не дуже впливовою країною.

Саме час пояснити цим країнам, що з Україною є про що розмовляти. А з Росією – немає.