Наріман Джелял – журналіст, що не залишив Крим після анексії й фіксував там російські злочини. Він і далі хотів би відстоювати права кримських татар у складі Меджлісу (де він є заступником голови), але Росія "пришила" йому сфабриковану справу. Наріман перебуває в неволі з осені 2021 року.
Читайте також Є один шлях до відновлення справедливості щодо України
Історія Вікторії Рощини унікальна. Репортерка "Радіо Свобода" була затримана ФСБ у березні 2022 року в тимчасово окупованому Бердянську. 22 березня 2022 року росіяни звільнили її, змусивши записати відео, де вона заперечує будь-які претензії до російських спецслужб.
У липні 2023-го Вікторія вирішила повернутися до окупованих територій через європейські країни. Відтоді – жодного контакту з нею, жодної новини про стан її здоров'я та місце перебування. Відомо лише те, що росіяни незаконно затримали Вікторію.
29 квітня 2022 року ФСБшники в Криму викрали журналістку Ірину Данилович і відтоді тримають її в ув'язненні. За даними "Журналістів без кордонів", стан здоров'я Данилович за цей час погіршився: є проблеми неврологічного характеру, порушення роботи мозку та втрата слуху.
Ім'я Нарімана Джеляла, Вікторії Рощини, Ірини Данилович, Дмитра Хилюка та інших незаконно ув'язнених Росією журналістів мають бути на слуху в міжнародної спільноти. Україна вже звільняла медійників з полону, а фактор світової залученості відіграв важливу роль у резонансному звільненні Олега Сенцова.
Єгор Воробйов – першопроходець
Одним із перших журналістів, що пройшов полон російсько-української війни, став Єгор Воробйов. Журналіст "Еспресо" влітку 2014 року опинився у справжньому пеклі. Терористи з квазіреспублік Донбасу заручилися підтримкою російської армії та влаштували Іловайський котел. Упродовж серпня журналіст "Еспресо" був разом з українськими оборонцями та фільмував історію.
Воробйов працював на півдні Донеччини, де його разом із колегами затримали проросійські силовики. Колег відпустили, Єгора – ні. Ймовірно, тому, що військкор одним із перших показав докази того, що на Сході України є підбита техніка російської армії та документи кадрових військових Росії.
Важливо Боронив Україну з 2014 року: на фронті загинув журналіст із Києва Андрій Топчій
38 днів ворог утримував Воробйова на тимчасово окупованих територіях. За словами медійника, "жорстко били лише перші два дні на допитах". 7 жовтня кореспондента обміняли на кількох проросійських бойовиків. Аби процес обміну журналіста відбувся, це питання було на особистому контролі президента Петра Порошенка.
Станіславу Асєєву присудили 15 років
Непроста історія була в українського журналіста Станіслава Асєєва, що продовжив працювати в рідному Донецьку після його окупації. Маючи псевдонім Станіслав Васін, він писав для "Дзеркала тижня", "Українського тижня" та "Радіо свобода". Медійник вважав своєю місією донести до людей правду про те, що насправді коїться в російській окупації.
Влітку 2017 року Асєєва затримали проросійські силовики за звинуваченням у "шпигунстві". "Репортери без кордонів", Human Rights Watch, Amnesty International та Організація з безпеки й співробітництва в Європі зажадали від бойовиків звільнення журналіста.
До теми Росіяни офіційно визнали, що тримають в заручниках українського журналіста Хилюка
Але раптового звільнення не сталося. Натомість медійника тримали в донецькій "Ізоляції" – справжній катівні, методи якої просто не вкладаються в голові сьогодні. 22 жовтня 2019 року бойовики заявили про "засудження" Станіслава так званою "прокуратурою ДНР" до 15 років ув'язнення.
Однак невдовзі журналіста звільнили. У грудні того ж року відбувся обмін у форматі 76 на 127, коли Україна повернула на підконтрольну територію Асєєва та іншого журналіста Олега Галазюка.
Олег Сенцов: важливий міжнародний розголос
Окремо стоїть випадок зі звільненням українського режисера Олега Сенцова. Нехай Олег і не є журналістом, однак тісно пов'язаний із медіасередовищем. Він потрапив до російської тюрми у 2014 році, живучи в тимчасово окупованому Криму. Олега, Геннадія Афанасьєва, Олексія Чирнія та Олександра Кольченка нібито підозрювали в підготовці диверсійно-терористичних актів на півострові. Із Сенцовим поводилися найжорсткіше, дали йому 20 років тюрми.
Звільненням Сенцова займалися комплексно і довго. Схоже, за ув'язнення режисера відповідав хтось дуже високопоставлений у Кремлі. Однак Україна повернула своїх. Для цього необхідно було підняти на вуха увесь світ, влаштувати акції #SaveOlegSentsov у 80 містах США та Європи, заручитися підтримкою всіх можливих міжнародних організацій, зокрема тодішнього Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда, який особисто звертався до Владіміра Путіна.
І це дало результат. У вересні 2019 року Олег разом із 23 іншими в'язнями Кремля повернувся додому.
Маємо зробити все, щоб звільнити журналістів
Наразі нам відомо принаймні про 28 медійників, яких Росія незаконно утримує. Про деяких ми знаємо достатньо. Про кількох ми не знаємо майже нічого, наразі не можемо підтвердити ні їхній стан здоров'я, ні місце перебування, ні те, чи вони живі. Однак зрозуміло одне: прямого діалогу з російською стороною буде замало.
На останньому засіданні Верховної Ради колеги підтримали постанову про звернення України до ООН, Європарламенту, НАТО, ОБСЄ, "Репортерів без кордонів" та інших міжнародних організацій, що можуть допомогти звільнити журналістів. Міжнародний тиск на Росію має здійснюватися весь час.
Імена незаконно ув'язнених журналістів мають бути на слуху міжнародних лідерів. Тільки порушуючи це питання на найвищому рівні, ми можемо домогтися звільнення наших медійників. Сьогодні світ має зробити все для того, аби наступний міжнародний день свободи преси всі медійники могли провести на свободі.