Битва за будівлі інститутів
Науковці ж стверджують, що когось зацікавила п’ятиповерхова будівля інституту поблизу Володимирського собору.
Наш інститут активно працює. Ми випускаємо антології, монографії, зокрема, монографії іноземною мовою. Про яку зупинку наукової діяльності зараз іде мова? Можливо, це через нашу будівлю, яка розміщена в центрі міста,
— коментує в.о. вченого секретаря Інституту світової економіки Станіслав Хвалінський.
З початку року керівництво інституту змінювалось декілька разів. Свої біди науковці пов'язують з діяльністю призначеного згори Олега Кулініча, колишнього голови Держкомзему.
В Інституті зізнаються, що без добросовісних орендаторів не виживуть, адже державних грошей ледве вистачало на мізерні зарплати науковців.
Була створена комісія Академії наук. Коли тут на третьому поверсі зібралася комісія, було чітко заявлено: те, що сьогодні відбувається в інституті — це опрацювання нової моделі рейдерського захоплення Академії наук. На вашому інституті просто апробовується ця нова схема рейдерства. Пілотний проект,
— співробітник Інституту світової економіки В'ячеслав Швед.
Об'єднання інститутів
Дійсно, на черзі — інші інститути. Президія Академії наук запропонувала приєднати Інститут сходознавства до Інституту всесвітньої історії, а Інститут археографії до Інституту історії України. Обидві установи працюють без директорів.
“Приєднання нас до інших інститутів просто привело б до завершення усіх наших програм і тем досліджень. Довелося б філологам шукати якихось інших робіт, філософам — інших напрямків досліджень. Тобто, це призвело б в решті решт поступово до завершення цієї галузі, до її закриття”, — каже молодший науковий співробітник Інституту сходознавства Віталій Приймаченко.
Інститут всесвітньої історії, до якого хочуть приєднати сходознавців, був утворений лише декілька років тому.
Інститут всесвітньої історії, наскільки мені відомо, у цій будівлі (на Грушевського, 4) займає дві кімнати. Тобто, це — наукова установа, створена нещодавно — 2-3 роки тому. Там зараз працює приблизно 15 людей. Нам, у зв'язку з цим, не зрозуміло, чому наша установа, старша за Інститут всесвітньої історії, приєднується до молодшого інституту, набагато меншого. Де тут логіка?,
— каже в.о. директора Інституту сходознавства Данило Радівілов
Звільнення науковців — не за горами
Керівник Інституту Всесвітньої історії Андрій Кудряченко коментувати ситуацію відмовився, мовляв, не зобов'язаний. Хоча саме він очолив ліквідаційну комісію Інституту світової економіки, який, за збігом, теж об`єднують з його інститутом.
“Оскільки Інститут історії — це цілком інший напрямок досліджень, ми боїмося, що втратимо економічне крило наших дослідників. Таким чином може бути звільнено і залишитись без роботи близько 40 наукових співробітників інституту”, — розповідає старший науковий співробітник Інституту світової економіки Мирослав Беззуб’як.
Битва за будівлі інститутів у столиці триває не перший рік. Наприклад, право на придбання 1500 квадратних метрів в будівлях Міністерства освіти отримали фірми, пов'язані з братом чинного міністра освіти Дмитра Табачника.
Частина приміщення, котра нам добре знайома, — ми багато разів ходили в гості в Інститут інноваційних технологій, — відходить приватній фірмі. Зачепилися і дізналися про те, що там справді буде бізнес-центр. Нормальної відповіді немає ні від міністерства, ні від міністра, ні від Фонду державного майна, ні від інституту інноваційних технологій. Ніхто нічого не знає,
— каже журналіст Бюро журналістських розслідувань "Свідомо" Максим Опанасенко.
“Може постати проблема втрати нами цього приміщення. Місце це дуже хороше, центр міста. У держави грошей на ремонт немає, але, скажімо, є спонсори, які хочуть купити цей будинок і використати в інших цілях”, — розповідає старший науковий співробітник Інституту археографії Ігор Гірич.
Як виживати далі?
Президія Академії наук рекомендувала усім відділенням оптимізувати діяльність наукових інститутів шляхом об’єднань, чи скорочень. Академік Олексій Онищенко, який ініціював злиття чотирьох інститутів, пояснював це економією коштів, яка складе два мільйони гривень на рік.
На 2014 рік Академія недоотримає більше 300 мільйонів свого бюджету. І це ж, ясна річ, змушує керівництво Академії думати: а як нам далі виживати, як зберегти Академію, як зберегти цю науку. До цього нас закликає уряд України, який фінансує цю Академію,
— зазначає академік, директор Інституту літератури Микола Жулинський
На ці кошти обіцяли підвищити зарплати співробітникам інститутів та спрямувати їх на видавництво наукової літератури. На ремонт напівзруйнованих будівель інститутів грошей не передбачається.
Економити доведеться і самим науковцям. Середня зарплата становить до чотирьох тисяч гривень на місяць. Їхнім європейським колегам платять до п`яти тисяч євро, в рази більшу зарплату отримує професура у США.