Але, ставши президентом, цинічний розрахунок взяв гору в Порошенка, який мав безпрецедентний кредит довіри та міг легко міняти закони у парламенті. І дострокові вибори відбулися за системою Януковича, де половина складу Верховної Ради обирається за партійними списками, а друга половина – за мажоритарними округами.

І саме ця друга половина є головним каналом ураження політики вірусом корупції. Через мажоритарку в парламент потрапили всі фігуранти гучних розслідувань – від Розенблата до Онищенка. Ми з колегами Мустафою Найєемом і Світланою Заліщук на минулих виборах поїхали допомогти незалежному кандидату Андрію Лаврусю в протистоянні з Довгим у 102 окрузі – і на власні очі бачили купівлю голосів по 200 гривень, яка так і не була розслідувана поліцією.

Читайте також: Розенблат та Поляков розміняли свій мандат на хабарі

Порошенко дуже добре знає природу мажоритарки: він сам так проходив в Раду тричі. Вперше це сталося майже 20 років тому, в 1998 році, коли молодий вінницький бізнесмен Петро Порошенко, однопартієць Віктора Медведчука переміг свого конкурента з перевагою лише в 58 голосів, що породило чутки про фальсифікацію волевиявлення. Особливо дивно було те, що через декілька років після цього Порошенко влаштував людину, яка посіла друге місце – а це був Володимир Скомаровський – головою української митниці після помаранчевої революції.

Ставши депутатом-мажоритарником, Порошенко був лояльний до влади, і хоча вийшов з СДПУ(о), дуже швидко пристав до створення іншої провладної сил – Партії регіонів.

Під час інавгурації Порошенка-президента мені трапився екс-прем'єр Валерій Пустовойтенко, який керував Кабміном у 1997-1999 роках. Якраз в той час починалася політична кар'єра Порошенка.

– Порошенко увійшов до СДПУ (о), тому що бізнес завжди перебував у залежності від влади,– сказав Пустовойтенко.

– Тобто Порошенко пішов у політику, щоб допомагати бізнесу? – перепитав я.

– Ну звичайно, – відповів екс-прем'єр.

Будь-якій владі вигідна мажоритарка, бо на округах найкращі шанси перемогти мають якраз бізнесмени. А вони дуже часто порушували недосконалі українські закони, і ще частіше вони мотивовані заробітком у політиці. А значить вони завжди чуйні до рекомендацій силовиків, які в руках президента стають інструментом політичної мобілізації. Для того, щоб гарантувати лояльність депутатів, главі державі достатньо призначити свого чергового кума генеральним прокурором, а той проведе виховну роботу з депутатами.

Саме так і сталося з нинішнім парламентом. Тобто замість очищення української політики, що було однією з вимог Революції гідності, вірус корупції знову інфекував парламентский організм. І зараз, на третій рік роботи Верховної Ради, очевидно, що там майже не залишилося реформаторського потенціалу.

Читайте також: Петро Порошенко готується закручувати гайки в переддень виборчої кампанії

Коаліція жевріє за рахунок голосів колишніх регіоналів, а значить з ними треба розраховуватися посадами або потоками. Люди з кармою реформаторів залишають владу, при цьому відбувається наступ на політиків і активістів, які борються з корупцією. Порошенко добре знає, як деградувала система, але воліє зберігати статус-кво.

Поки в суспільстві падає підтримка Порошенка, скорочується і його спроможність проводити реформи. Навряд чи нам вдасться домогтися змін протягом другої половини його президентства. Ідеться про те, щоб зберегти такі завоювання як НАБУ, Прозорро, електронне декларування, відкритість реєстрів. І головна задача — змінити закон про вибори.

Схожі процеси відкату від досягнень відбуваються в двох інших країнах – Грузії та Молдові. Їх свого часу Європейський союз заохочував до реформ шляхом безвізового режиму та ухвалення Угоди про асоціацію.

Читайте також: Влада Порошенка легалізувала корупціонерів з уряду Януковича

У Молдові політика перебуває під контролем головного олігарха Володимира Плахотнюк, який хоче поміняти виборчий закон на такий, як в Україні, щоб половина парламенту обиралася за списками, а половина – в мажоритарних округах. Це система дозволить олігарху контролювати мажоритарних депутатів незалежно від того, які партії підтримуватимуть люди.

У Грузії, де політику контролю інший олігарх Бідзіна Іванішвілі, відклали перехід змішаної системи до пропорційної, бо мажоритарники підтримують владу.

Цей вчергове доводить, що неможливо вилікувати "герпес" корупції, якщо ми не проведемо вибори парламенту за новим законом. Тому це має стати головною метою всіх реформаторів на найближчий час, щоб перед наступними виборами не було спокус вкотре зберегти корупційну систему.