Ще починаючи з 60-х років емблему Львівського автобусного заводу можна було побачити на вуличках Києва, Петербурга та Тбілісі. Та навіть більше: всіх радянських космонавтів та всі запуски ракетоносіїв до Байконуру доставляли спеціальними автобусами ЛАЗ. Після здобуття незалежності наш автопром зробив паузу, зібрався з силами і здивував: аж незвично було бачити новенькі трамваї та автобуси на вулицях України.
Та чи не найбільше захоплення викликали швидкісні потяги Крюківського заводу. Втім, як це часто буває, його достоїнства оцінили лише після того, як чиновники закупили корейські аналоги. Якщо поглянути на характеристики, то великої різниці між моделями немає. У Hyundai більше місць першого класу, у нас натомість є ще й третій.
Максимальна швидкість українського потяга – 200 кілометрів на годину, у "корейця" трохи менша, але їм обом найкомфортніше на швидкості 160 км/год. А от чим два потяги таки суттєво відрізняються, то це ціною — кременчуцьке дітище дешевше на 30 мільйонів гривень.
Серед інших переваг й акумуляторна батарея, що без проблем витримує кілька годин аварійної роботи, та кузов із нержавіючої сталі. На нього дають гарантію 50 років, при чому конкуренти можуть пообіцяти хіба що 28. На початку жовтня інженери з Кременчука ще раз потішили українців і представили дизельний поїзд з максимальною швидкістю у 154 км/год. Наразі потяг курсуватиме між Львовом та Чернівцями. Вже зараз на підприємстві розробляють потяги, які здатні розвивати швидкість до 250 км/год та двоповерхові вагони.