Вулиці прифронтового Артемівська перетворилися на велику казарму — бійці тут на кожному кроці. Найбільше — поблизу продуктових магазинів. Багато хто досі шокований виходом з міста — хтось пробивався через блокпости сепаратистів, хтось — пройшов вночі кілька десятків кілометрів пішки, долаючи річки вбрід. Багато не лише поранених і контужених, але і застуджених.
Про інтенсивність обстрілів можна судити, від'їхавши від Артемівська. Школа, яка розташована у 12-ти кілометрах від Дебальцевого — відносно недавно тут був тил, а тепер вона вже за новою лінією фронту.
Читайте також: Життя на рубежі: як виживають мешканці Луганського
Бійці кажуть, що місцевих сепаратистів використовують як гарматне м'ясо, а за ними на броні йдуть добре підготовлені кадрові російські військові.
На військових жителі Артемівська дивляться з тривогою. Тут давно живуть в прифронтовому режимі: під звуки канонади, з машинами поранених, яких везуть з передової, з біженцями, чергами жителів підконтрольних терористам територій біля банкоматів. Про політику вголос говорити не прийнято, хоча думки про те, кого підтримувати розділилися 50 на 50.
Солдати живуть у наметах. Кажуть, до умов війни вже звикли, однак, деякі речі іноді виводять з себе. Волонтери і зараз одягають тих, хто вийшов з-під Дебальцевого — знову потрібна форма, їжа, амуніція. Багатьох хлопців, які буквально вийшли з пекла, чекає ротація і відпустка.
До слова, у Тернополі дизайнер ексклюзивного жіночого одягу Оксана Бачинська розробила і розпочала серійне виробництво термобілизни для солдатів.