Змалечку юний хлопчина, син відомого київського професора-психіатра, марив небесами: його надихали розповіді матері про безкраї світові простори та вічні прагнення людини створити "залізного птаха", який би здійняв її увись.
Для реалізації дитячих мрій у Сікорського було все: витримка та працелюбство, відданість улюбленій справі і, головне — батьківська підтримка.
Після навчання у престижній київській гімназії Ігор Сікорський вступає до Морського кадетського корпусу в Петербурзі. Та дуже скоро усвідомлює, що його істинна стихія не море, а небо. Історичний політ американських братів Райт остаточно підштовхнув талановитого кадета підкорювати небеса.
Натхненний малюнками да Вінчі, Сікорський береться втілити проект повітряного гвинта. Опановувати технічну науку майбутній інженер їде до Парижа, згодом повертається додому та вступає до Київського політехнічного інституту, де на той час уже відкрили окреме повітроплавне відділення.
Сікорський із головою поринає у проектування. Однак для його першого гелікоптера, який він складає на подвір’ї батьківської садиби, бракує потужного двигуна. Врешті-решт конструктор-новатор змушений на деякий час відмовитися від "гвинта" та взятися за розробку літаків-біпланів.
Визнання здобув із п'ятої спроби: 1911-го за штурвалом свого С-5 Ігор Сікорський склав іспит пілота, встановив кілька національних рекордів і навіть покатав пасажирів. Нова модель — С-6 — принесла й нові досягнення: світовий рекорд швидкості — 111 кілометрів на годину, ще й з двома пасажирами на борту, та Велику золоту медаль Московської виставки.
Сікорського запрошують у Російсько-Балтійський вагонний завод у Петербурзі, на посаду головного конструктора авіаційного відділу — по суті, одного з перших авіазаводів країни. Плодами його роботи на імперію стали багатомоторні аероплани "Гранд", "Руський витязь" і легендарний "Ілля Муромець", найкращий літак Першої світової війни.
Післявоєнна розруха та революційні події змушують Ігоря Сікорського емігрувати на Захід — спершу до Франції, далі — до США. Там знаному авіаконструктору доводиться розпочинати все із нуля: він згуртовує навколо себе земляків-однодумців та засновує власну літакобудівну компанію. Спершу деталі для своїх проектів команда шукає мало не на сміттєзвалищах, а для виробничих потужностей орендує птахоферму.
Велику популярність, а за нею і визнання за океаном та у всьому світі Сікорському приносять його літаки-амфібії: його "летючі човни" S-40, спроможні були перевозити 40 пасажирів на відстань до 800 кілометрів, а модернізовані їхні версії першими у світі забезпечили регулярні пасажирські рейси через Атлантичний і Тихий океани.
Дивіться також: Як український фізик з Тернополя став батьком сучасної оптики
До початку Другої світової Ігор Сікорський збудував півтора десятка типів літаків, нажив статків та слави у США, завів нову сім'ю. Залишилося тільки одне — втілити дитячу мрію. Авіаконструктор-мрійник повертається до роботи над гвинтокрилом.
Першу свою модель він підняв у повітря 14 вересня 1939 року. За технічними характеристиками гелікоптери Сікорського випередили свій час і конкурентів: їх використовувала антигітлерівська коаліція у війні, ними рятували людей під час різноманітних операцій, на них літали президенти. Літають гелікоптери Сікорського і донині.