Самовари у формі банки, кулі, вази, яйця датовані серединою XIX першою половиною XX століття. Їх виготовляли з латуні та бронзи найвідоміші російські самоварні фабрики. Різняться експонати не лише формами, а й розмірами. Самовар на 20 літрів використовували для чаювання, а от маленькі - лише на 200 грамів - брали з собою в дорогу у спеціальних самоварних скриньках.
“Залежно від того, який кортеж вирушав в подорож. Якщо ми з вами вдвох їдемо, нам достатньо двох чашок чаю та самовара, ми його кладемо сюди. Обов’язково чашка, блюдце, ложки складаються в окрему частину скриньки”, - каже заступник директора КРУ "Етнографічний музей" Людмила Науменко.
Основою музейної колекції стала приватна збірка експонатів сімферопольця Юрія Наскріпняка. Після смерті колекціонер, який, до слова, працював у КДБ, заповів дружині передати самовари до музею. Жінка до захоплення чоловіка ставилася скептично, та ніколи йому не перечила. З колекційних самоварів у сім’ї чай ніколи не пили, вони приносили лише естетичне задоволення.
”Він наступний самовар приносив, ставити його, лягав на килим, мене заставляв лягати коло нього і казав, дивись яке чудо”, - каже вдова колекціонера Валентина Наскріпняк.
В музеї планують на основі самоварної колекції підготувати експозицію чаювання та доповнити її різноманітними предметами цієї церемонії.
”На столі, коли люди пили чай стояв не тільки самовар, а розетки для варення, заварочні чайники, все можливі ситечка, блюдця та чашки. Як раз це будуть різна періоди. Ми хочемо від слідкувати історію розвитку і самовару і те, що оточувало сам орав, з царських часів і до нашого часу”, - каже директор КРУ "Етнографічний музей" Юрій Лаптєв.
Відкрити для широкого показу колекцію планують за місяць, вона стане основою так званого “музею у музеї”, адже діятиме постійно та поповнюватиметься новими експонатами.