2 
Наскільки близькою була нацистська Німеччина до створення ядерної бомби
Радіаційна інспекторка знайшла урановий брусок розміром 5 сантиметрів у шухляді покійного викладача геології під час прибирання його кабінету. Ця знахідка започаткувала масштабне розслідування, яке повністю змінило уявлення про німецьку ядерну програму часів Другої світової війни, пише Science.
Раніше фізики припускали, що нацистська Німеччина могла створити діючий реактор, якби об'єднала свої розрізнені ресурси. Проте нові вимірювання вцілілих уранових кубів, архівні документи та комп'ютерне моделювання показали, що німці не мали жодних шансів на успіх.
Чому реактор B8 зазнав краху
Основою дослідження став експеримент B8, який група фізика Вернера Гейзенберга зібрала наприкінці війни у підвальній лабораторії містечка Хайгерлох. Науковці підвісили 664 уранові куби на ланцюгах у важкій воді й оточили їх графітовим відбивачем. Метою експерименту був запуск самопідтримуваної ланцюгової реакції, яка б відкрила шлях до виробництва плутонію.
Однак нове моделювання Патріка Парка з Принстонського університету довело, що реактор B8 мав коефіцієнт розмноження нейтронів лише 0,94, тоді як для запуску реакції потрібен показник не менше 1,0. Для досягнення критичності фізикам знадобилося б щонайменше 3,1 тонни урану та 3,5 тонни важкої води. Це у кілька разів перевищувало наявні запаси експерименту, який мав лише по 1,5 тонни кожної речовини.
Дефіцит ресурсів і міфи про саботаж
Попри всі спроби, нацистська Німеччина не мала можливості зібрати необхідну кількість матеріалів. Виробництво важкої води на заводі Norsk Hydro в окупованій Норвегії зупинили норвезькі диверсанти у лютому 1943 року, а удару по комплексу завдали американські бомбардувальники пізніше того ж року. Загальні запаси урану в усій країні були на 20% меншими за потребу, а дефіцит важкої води сягав 80%.
Після війни Вернер Гейзенберг стверджував, що реактор був близьким до успіху, і натякав, що нібито навмисно стримував розробки. Проте дослідники не знайшли жодних підтверджень цієї версії. Чи брехав він, чи помилився й сам вірив у цю брехню – невідомо.
Це поєднує в цілісну картину виміряні докази, результати моделювання та дані з архівів,
– каже фізик з Дармштадтського технічного університету Мальте Геттше.
Таким чином, нові наукові дані остаточно спростували міф про потенційну атомну загрозу з боку Гітлера. Німецький ядерний проєкт розпався через брак ресурсів, технологічні помилки та жорстку конкуренцію між дослідницькими групами.