Як вирішиться доля Надії Савченко у Верховній Раді
– Доступ до державної таємниці надається депутатам у зв’язку з їх статусом, а не у зв’язку з тим, що вони належать до того чи іншого комітету. Тому доступ до державної таємниці має кожен депутат. Тобто йому просто треба оформити допуск, отримати довідку і ознайомитися з документами, які становлять державну таємницю. Це перше.
– Друге – я захоплена активністю Комітету з нацбезпеки і оборони стосовно очищення своїх рядів. А стосовно члена комітету Сергія Льовочкіна (фракція "Опозиційний блок", – 24 Канал) в них не виникало жодних запитань? Його доступ до державної таємниці їх не бентежить? Тому це інформаційний шум, щоб відволікти увагу від правдивих проблем.
– Я категорично проти, вважаю це абсурдним і злочинним – вести перемовини із представники окупаційних адміністрацій так званих "ДНР" та "ЛНР". Тому що це немає сенсу, цим керує Росія. Це є легіматизація і це є злочин. Але одна справа закликати, а інша – реально вести з ними співпрацю. Якщо взяти нинішні реалії, коли коксоване вугілля везеться з шахт на окупованій території до Авдіївки, на ту ж промку, а звідти в Донецьк на металургійний завод, який належить російським олігархам, а звідси везеться в Маріуполь, то це не є те, до чого закликає Савченко? Хіба воно не реалізовано в певній схемі? І воно реалізовано за згоди двох сторін. Це, фактично, – співпраця з окупантом.
Концепція цільової програми з відновлення окупованих територій.
– Я обіцяла прем’єр-міністру Гройсману надіслати висновок, який невдовзі оприлюдню. Там детально пояснено, в чому полягає позиція. Бо вчора була політична заява, вона обґрунтована. І цей висновок – юридичне обґрунтування того, що є в цих документах.
Читайте також: Не можна фінансувати сепаратистів: депутати закликали переглянути концепцію відновлення Донбасу
В чому є загроза? Україна хоче чи не хоче визнати це міжнародним збройним конфліктом за участі Росії? І чи хоче чи не хоче Україна отримати від Росії колись, може через покоління, але компенсацію за ті збитки, які зазнала Україна через російську окупацію? Чи Україна хоче визнати що це внутрішній конфлікт і заплатити за це сама? Ось що ми вибираємо. Всі заклинають, що це зовнішній конфлікт, і закликаємо інші країни визнати Росію агресором. То якщо ми це хочемо, то кожне рішення Президента, парламенту, уряду, кожне їхнє слово має бути сказане з думкою про те, як ті їхні слова і рішення будуть використанні в Міжнародному кримінальному суді як доказ або першого варіанту – визнання Росії відповідального, або другого – визнання що це внутрішній конфлікт.
– І якщо уряд приймає концепцію щодо відновлення миру на Донбасі, де не сказано, чому той мир був порушений, немає згадки про Росію, її агресію, то це означає, що Україна визнає, що мир був порушений нею самою. І це є внутрішній конфлікт. То це є найкращий доказ на користь Росії, з яким вона поїде до Гааги, і скаже, що ми самі визнали, що це є внутрішній конфлікт. Нажаль, це є позиція міністерства з тимчасово окупованих територій, міністр якого заперечує, що в нас є окупація на Сході.
– Ця концепція – це просто зло, її треба скасувати, тому що це концепція, яка написана не в Україні, і не для України. І не в українських інтересах. І я вважаю, що має бути службове розслідування щодо людей, які це ініціювали.
Читайте також: Я не буду торгувати інтересами країни навіть в умовах, у яких зараз перебуває Львів, – Садовий
– Це суцільний текст, але там йдеться про страждання людей внаслідок збройного конфлікту, який виник з невідомих причин. Це йде всупереч всім рішенням парламенту про Росію, як країну-агресор. А тут про це жодними словом не згадано. Бо замовчування російської присутності є злочином.
– Що стосується плану заходів, то там дійсно є добрі речі, як, наприклад, можливість отримати дистанційну освіту, необхідність антикорупційних заходів на пунктах пропуску. Але там є низка заходів, за яким стоять олігархи, які заробляють на цій війні.
– І коли говорять про те, що на окупованих територіях багато людей, то слід зазначити, що там є російська окупаційна адміністрація, яка і приймає рішення, а не ті, хто є під цією окупацією. Тобто якщо є взаємодія з окупованими територіями, то це не взаємодія з цими людьми, це взаємодія тільки з окупантами. І якщо нам говорять, що там є підприємства, які контролює Україна, то це неправда. Це Росія дозволила там щось контролювати в обмін на щось. Тож це означає, що ми посилюємо окупанта. Платимо йому.
Більше – дивіться в інтерв'ю.