Усе набагато складніше, ніж Москва хоче показати, – ексагент КДБ про відносини Росії з Китаєм

Наразі можна лише припускати, що означає такий сигнал. Річ у тім, що з Китаєм дуже складно щось прогнозувати, тому що це – особлива субстанція. Про це 24 Каналу сказав ексспівробітник КДБ і Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Жирнов.

Зверніть увагу Диявол криється в деталях, – у МЗС України не виключають посередництва Пекіна у припиненні війни

Відносини дуже напружені

Як підкреслює Жирнов, з Китаєм проблеми у Росії є, і вони значно більші, ніж можуть здатися. Варто згадати хоча б візит Сі Цзіньпіна до Москви. Усі казали: "Він усе-таки поїхав, це прорив для Москви, а-я-яй". Але слід зважати на важливі деталі: перед візитом у Китаї були опубліковані нові карти, де на приблизно мільйоні квадратних кілометрів територій усі російські назви замінені на старі китайські. Китай використав цей візит, щоб заявити претензію на мільйон квадратних кілометрів територій.

При чому момент обрали правильно, вони розуміли, що для Владіміра Путіна візит є дуже важливим, він не може сваритися з Китаєм напередодні візиту, який він сам вимолював. Це було дуже хитре й правильне китайське дійство. На нього Путін не відреагував,
– стверджує колишній співробітник КДБ.

Щоправда, зустрічати Сі Цзіньпіна диктатор відправив віцепрем'єра, а не Міхаіла Мішустіна. Це була єдина дипломатична відповідь Путіна на провокацію з назвами територій.

"Уявляєте, цілий Сі сходить зі свого 747 боїнга у Внуково і не бачить там Мішустіна, і не бачить там Путіна. Він з кислим обличчям приїхав у Кремль, тому програма візиту була скорочена. А далі усе розвивалося дуже погано", – зауважує Жирнов.

Звісно, усе це було припудрене дипломатією, гарними словами, прекрасною картинкою, прийомом з шампанським та горілкою. Проте насправді не усе золото, що блищить. Вартувало Сі поїхати, як Дмітрій Мєдвєдєв знову заговорив про ядерні сили – всупереч підписаній угоді про те, що Росія не застосовуватиме цю тематику для агресії проти України.

Через тиждень Путін заявив, що розмістить тактичну ядерну зброю на території Білорусі. Це ще гірше, тому що це взагалі порушення договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Це плювок в обличчя не лише Китаю, а й всьому світу,
– наголосив Сергій Жирнов.

Згодом китайський посол у Євросоюзі сказав, що слова про "вічну дружбу" між Росією та Китаєм треба розглядати доволі умовно, тому що це не більше ніж дипломатична риторика. Це був перший ляпас. Після цього китайський посол у Франції висловився у бік Путіна. А насамкінець – Сі особисто подзвонив Зеленському, що у Росії розцінили як зраду.

"Росія відповіла. Путін провів позапланові навчання приведення у повну бойову готовність тихоокеанського флоту – включно з ядерною компонентою. Це напередодні візиту міністра оборони КНР до Росії", – відзначив колишній співробітник КДБ.

Звісно, росіяни казали, що це проти Японії, Південної Кореї, Нової Зеландії, Австралії, але китайці це сприйняли на свій рахунок

Насправді відносини між Росією та Китаєм дуже напружені останнім часом, просто це не на поверхні. Це на рівні прочитання між рядків та інтерпретації певних сигналів. Але усе значно складніше, ніж Москва хоче показати,
– запевняє ексспівробітник Служби зовнішньої розвідки Росії.

Жирнов переконаний, що в організації з картографії усі ці території з китайськими назвами вже позначені кордоном, який був у Китаю до ухвалення ганебних договорів 19 століття. "Я впевнений, що це є програмою мінімум. А програма максимум – вони розглядають Сибір та Далекий Схід як потенційно майбутні території для китайської експансії", – підсумував Сергій Жирнов.

Цікаво – Жирнов про ставлення еліт до Путіна: дивіться відео

Резолюція Генасамблеї ООН: коротко

• Генасамблея ООН вчергове проголосувала за резолюцію, якою засуджується російська військова агресія з проти України. Неочікувано за неї проголосували навіть Китай, Індія та Бразилія.
• Резолюцію також підтримали усі країни пострадянського простору, крім Таджикистану та Узбекистану.
• Утрималося від голосування лише 18 держав, натомість "за" проголосували 122 країни. Традиційно, проти резолюції висловилися 5 держав: Росії, Білорусі, КНДР, Нікарагуа та Сирії.