Там вирішили перевернути уявлення про Україну в світі, і навіть розробили спеціальну Стратегію позиціонування держави за кордоном.

Нині у Європі Україну сприймають як гостинну і доброзичливу державу, каже креативний директор компанії-автора концепції Юрій Сак, водночас нас вважають не дуже креативними, а перебування в Україні не таким вже й безпечним. Відтак, у найближчі роки ми повинні зламати ці стереотипи.

“В основі концепції лежить поняття відкритість. Україна відкрита для реформ. Україна відкрита для позитивних змін, Україна відкрита для інвестицій, Україна відкрита для туризму, Україна відкрита для міжнародного співробітництва в різних глобальних процесах і сферах”, - каже креативний директор консалтингової компанії Юрій Сак.

Нову концепцію втілили у такому-собі креативному бренд-буці, де можна знайти інформацію про проекти, які мають покращити імідж нашої держави. Це різноманітні кампанії, що рекламують туристичні можливості, фешн-індустрію, поширюють цікаву і позитивну інформацію про Україну у західніх мас-медіа і позиціонують Україну як державу зі сприятливими умовами для бізнесу.

Тільки стратегія і буклети обійшлися державі у 100 тисяч доларів, а повна реалізація може коштувати десятки мільйонів. Україні, на відміну від інших держав, такі бюджети не під силу. Тож в МЗС сподіваються на приватні інвестиції.

“Це мають бути переважно приватні гроші, може, можливо, гроші іноземних інвесторів, які зацікавлені в формуванні позитивного іміджу України. Завдання держави дати перший поштовх. Ми підтримавши цю ініціативу, точніше висунувши цю ініціативу, віднайшовши для реалізації компанію CFC консалтінг, ми зробили державний внесок у те, що далі вже от зараз проекти на СНН вони фінансувались за рахунок фонду економічних реформ. Тобто це вже не державні гроші”, - каже директор департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин.

Нині річний бюджет Міністерства закордонних справ на покращення іміджу України у світі складає близько 8 мільйонів гривень. Це мізер порівняно з іншими країнами. За оцінками експертів, держава мала б витрачати на такі цілі щонайменше 20 мільйонів доларів щороку.